Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області виніс виправдувальний вирок у справі № 183/6316/14 за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову за мобілізацією), повідомляє ІРС.
Факт ухилення від мобілізації не підтвердився в судовому засіданні – обвинувачений належить до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю (Свідки Єгови). Він прибув у військкомат за повісткою, був визнаний придатним до служби, але просив направити його для проходження альтернативної (невійськової) служби – у цьому йому було відмовлено, уточнює Юрліга подробиці справи.
Суд визнав, що обвинувачений підпадає під дію ч. 4 статті 35 Конституції, ч. 4 статті 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 2 Закону «Про альтернативну (невійськову) службу», а тому має право на заміну військового обов'язку альтернативною службою, у тому числі, військової служби за призовом з мобілізації, оскільки його віра забороняє використовувати зброю. Також суд послався на рішення Європейського Суду з прав людини в справах «Баятян проти Вірменії», «Стефанов проти Болгарії», «Ерчеп проти Туреччини».
Суд дійшов висновку, що своїми діями обвинувачений лише реалізував своє право на свободу совісті та віросповідання і гарантоване йому Конституцією право на проходження альтернативної (невійськової) служби.
Подання заяви про неможливість проходження військової служби у зв'язку з релігійними переконаннями не може служити підставою для визнання дій призовника ухиленням від призову за мобілізацією. Це пов'язано з тим, що місце проживання обвинуваченого не змінювалося, від працівників військкомату та органів внутрішніх справ він не переховувався, був на всі виклики, надавав пояснення в обґрунтування своїх позицій.
У виправдувальному вироку суду зазначено, що відповідно до ч. 2 статті 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень. Однак такі обмеження в нормативно-правових актах України в даний час не існують.
Ні органи попереднього розслідування, ні прокурор (на яких відповідно до ч. 1 статті 92 КПК України покладено обов'язок доказування) не надали суду об'єктивних доказів, які прямо або побічно підтверджують винність члена релігійної громади «Свідки Єгови» в ухиленні від призову за мобілізацією.
Міноборони України підтвердило наявність у віруючих громадян права на альтернативну службу під час мобілізації. Однак на практиці не все військкомати знають про це конституційне право громадян, а деякі – свідомо порушують його.
При цьому законодавство України не має чіткого механізму заміни військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою в умовах мобілізації. У зв'язку з цим Рада Євангельських Протестантських Церков України звернулася до Міноборони та Мінкультури з проханням розробити відповідні законодавчі зміни.
