Логіка дій влади в українському церковному питанні не відповідає європейській практиці – релігієзнавець Юрій Решетніков

На зустрічі з лідерами парламентських фракцій 17 квітня президент України Петро Порошенко зробив гучну заяву стосовно створення єдиної помісної української Православної Церкви, мовляв, це питання практично вирішено зі Вселенським Патріархом Варфоломієм.

Релігійний експерт, кандидат філософських наук Юрій Решетніков в бліц-інтерв'ю «УНІАН-Релігії» розповів, до чого може призвести така ініціатива президента.

- Юріє Євгеновичу, нині президент та Верховна Рада готуються офіційно звернутись до Вселенського Патріарха з проханням про автокефалію. Подібні звернення були і в 2016-му році. Який сенс знову підіймати стару тему?

- За великим рахунком президент може звертатись до Вселенського Патріарха з будь-якого приводу. Так само, Верховна Рада може ухвалювати будь-які звернення до Вселенського Патріарха. Але питання в тому: чи вони мають це робити, та чи належить це до їхніх повноважень?

Невже всі інші питання в нашій державі вже вирішені, що залишилось тільки цим займатися? Кожен українець від простого працівника до президента може написати листа до Вселенського Патріарха, звернутись до нього з будь-якими міркуваннями, думками.

- Яка взагалі роль держави у цьому процесі? Чому церковне питання, на вашу думку, намагається вирішувати президент?

- Давайте поставимо питання інакше: а чи може взагалі держава і державні органи влади, при діючій Конституції України, яка передбачає відокремлення Церкви від держави, вирішувати внутрішні питання Церкви, як то отримання автокефалії, автономії, або чогось подібного?

Якщо ми проголосили курс на євроінтеграцію, то те, що робиться нині, засвідчує, що декларуються європейські принципи, а реалізується принцип патерналізму з боку держави.

Навіть попри те, що президентом України було сказано, що такий процес не веде до утворення державної Церкви, логіка процесу свідчить по інше. Це не відповідає ані європейській практиці, ані принципу відокремлення Церкви від держави, ані Конституції України.

- Чи можна вирішувати питання автокефалії без канонічної УПЦ?

- Говорять про єдину Церкву, але очевидно, що ігнорування УПЦ в цьому процесі свідчить про те, що є намагання маніпулювати суспільною думкою і видавати бажане за дійсне. Навіть якщо об'єднаються УПЦ КП та УАПЦ, хоча і це не так просто, це не буде єдиною Церквою. Буде ще один розкол. Історія вчить тільки тому, що нічого не вчіть, але страждають конкретні люди і не ті, які сидять в високих кабінетах.

- Як відреагує суспільство, на вашу думку? Що буде з вже існуючим церковним розколом в Україні?

- Нажаль, це можна вже зараз спрогнозувати. Підстави для такого прогнозу дає вся попередня історія незалежної України. Кожного разу, коли держава втручалась у внутрішні питання Церкви, це призводило до поглиблення міжцерковного, міжконфесійного протистояння, а на практиці це виливалося в прямі фізичні зіткнення, війну за храми.

Тому утворення нової Церкви, про яку каже президент України, призведе лише до цього.

Нажаль, це не просто абстрактні речі, які, можливо, з високих кабінетів в Києві так виглядають… Це конкретні люди, конкретні громадяни України, частина з яких б'ється за своє право молитися в тому храмі, який їм належить по праву, а інша частина б'ється в бажанні захопити ці храми.

Це наші громадяни, які б'ються між собою під надуманим приводом, це родини, які роз'єднуються за релігійною ознакою, врешті решт це суспільство, в якому мабуть хтось хоче розпалити ще більшу ворожнечу на ґрунті релігійної тематики.

Анастасія Горобець, «УНІАН-Релігії»

УНІАН в Google News