У Французькому дослідному центрі Єрусалима відбувся одноденний науковий колоквіум з археології, приурочений до 150-річчя відкриття Стели Меша, царя моавітян.
Про це повідомляє "Седмиця" з посиланням на сайт центру.
Стала відомою завдяки сходознавцю й археологу Шарлю Клермон-Ганно, ця стела є однією з найвизначніших археологічних знахідок, пов'язаних із Біблією. Саме напис цієї стели містить найдавнішу на сьогодні текстуальну згадку Бога Ізраїлю, названого «Яхве» і найпершу згадку династії «дому Давида».
У зв'язку з ювілеєм на форум були запрошені відомі археологи, історики та музейні реставратори, які спеціалізуються на Близькому Стародавньому Сході.
Стела Меша являє собою чорну базальтову плиту з текстом. Датується стела серединою ІХ століття до н. е. і текст у ній зроблено від імені моавського царя Меша, або Меса, про який йдеться в 3-ій главі Четвертої книги Царств. У ній розповідається про перемогу царя у війні проти Ізраїльського царства. Це свідоцтво дослідниками ототожнюється з показаннями 3 Цар 3:4-8.
Стела була виявлена ельзаським священиком Ф. Клейном у серпні 1868 року в Дібані (біблійний Дівон, колишня столиця Моавського царства) на території сучасної Йорданії. Через рік після цього місцеві араби, які почули, що стелу відвезуть, розбили її на безліч фрагментів. Завдяки тому, що Шарль Клермон-Ганно, займався обстеженням стели попередньо зробив зі стели паперовий зліпок (пап'є-маше), це дозволило пізніше зібрати та відновити значну частину пам'ятника. Висота стели – 124 см, ширина – 71 див. Верхні кути заокруглені. Має невелике звуження до верху.
Напис моавітською мовою, мабуть, мав понад 35 рядків, із яких перші 30 чудово збереглися, наступні рядки представляють лише уривки фраз, і щонайменше два заключні рядки повністю втрачені. Напис виконаний однією з форм фінікійського алфавіту.