Католікос усіх вірмен закликав до солідарності у зв'язку з протестами у Вірменії

Патріарх-Католікос усіх вірмен Гарегін II висловив стурбованість у зв'язку із ситуацією у Вірменії, яка розхитує нормальний хід суспільного життя, і закликав народ зберігати доброчесність і поважність.

Як повідомляє "Благовіст-інфо", у тексті послання, поширеному прес-канцелярією Першопрестольного Ечміадзіна, зокрема, йдеться։ «В останні дні у Вірменії напружена ситуація у зв'язку з виборами прем'єр-міністра. Висловлюємо свою стурбованість у зв'язку із цими подіями. У кожного своє бачення патріотизму, і у кожного своє бачення громадянської позиції, яку він може висловлювати згідно з буквою закону. Але це ніколи не передбачає відступу від розсудливості і любові, ущемлення прав інших, тим більше не означає те, що можна ставити під загрозу життя людей. В рядах і протестуючих і правоохоронців - чада нашого народу і Святої Церкви. Неприйнятні і не дозволені підбурювання до ворожнечі та ненависті, будь-які сутички і застосування насильства».

У столиці Вірменії в останні дні проходять масові акції протесту на чолі з депутатом від опозиційної парламентської партії «Елк» Николом Пашиняном, які ініціював протестний рух «Мій крок». У Вірменії раніше діяла напівпрезидентська форма правління, а у 2015 році до Конституції були введені шляхом референдуму зміни, згідно з якими у 2017-2018 рр республіка переходить до парламентської форми державного управління. У квітні ж 2017 року пройшли парламентські вибори, за результатами яких більшість голосів отримала правляча Республіканська партія Вірменії, очолювана третім за рахунком президентом Вірменії Сержем Саргсяном. Опозиційний депутат Нікол Пашинян організував акції протесту з ідеєю повалення Сержа Саргсяна з п'єдесталу влади. У вуличних акціях, які коллапсують рух громадського транспорту в центрі Єревана, переважно бере участь молодь. Соратники Пашиняна за парламентською фракцією воліли вести свою боротьбу в стінах Національних Зборів, не виходячи на вулиці. До руху Пашиняна, який оголосив вуличні протести стартом до «оксамитової революції», поки не приєдналися інші опозиційні політичні сили.