Літній іспанець понад півстоліття самостійно будує унікальний собор, повідомляє Седмиця з посиланням на інформаційну службу ВВС.
Хусто Гальєго народився в 1925 році в іспанському містечку Мехорада-дель-Кампо в 40 км на схід від Мадрида. У віці 27 років він пішов до монастиря в сусідньому місті і залишався в ньому протягом 8 років. Але був змушений покинути монастир, коли захворів на туберкульоз.
Оскільки він не міг служити Богу в якості ченця, Гальєго вирішив побудувати собор на ділянці землі, яку він успадкував від своєї сім'ї. Його прохання про дозвіл на будівництво влада проігнорувала, оскільки не повірила в серйозність намірів чоловіка. Але Гальєго це не зупинило. У 1961 році він розпочав будівництво церкви, не маючи на це ні дозволу, ні архітектурного досвіду.
Гальєго не завершив своєї освіти із-за громадянської війни в Іспанії в 1930-ти роках і тому черпав натхнення з книжок з фотографіями старовинних замків і соборів. Він не мав формального плану будівництва, але найбільше в дизайні собору відчувається вплив романського стилю з типовими для нього колонами і рядами арок.
Будівельні матеріали ентузіаст закуповував на гроші, успадковані від батька, а також збирав на вулицях міста старі цеглини для повторного їх використання.
Протягом багатьох років Гальєго самостійно виконував всі будівельні роботи. Іноді йому допомагали племінники, за що він оплачував їх навчання в школі. Собор Хусто перетворився в проект усього життя.
Собор вражає своїми колосальними розмірами. Найбільший з 28 куполів храму має близько 40 метрів у діаметрі, його будівництво тривало 30 років.
Гальєго присвятив собору всю свою життя. Він ніколи не допускав думки кинути будівництво і ніколи не хотів зайнятися чимось іншим. Він досі прокидається щоранку на світанку, щоб попрацювати, — крім недільних днів, коли він відвідує Месу в церкві.
Останні 20 років разом з Гальєго працює його земляк Анхель Лопес, якого надихнув проект, і він запропонував свою допомогу. Лопес, зокрема, створив вітражі і пофарбував склепіння собору. Він також не має ніякого досвіду в архітектурній діяльності. Лопес допомагає 91-річному Гальєго з умовою, що після його смерті успадкує будівництво доведе справу до кінця.
У своєму заповіті Гальєго залишає собор Хусто у спадщину Католицькій Церкві. За словами Гальєго, Церква задоволена його творінням, але зможе прийняти його як пожертвування, тільки якщо Гальєго усуне порушення і отримає, нарешті, офіційний дозвіл на будівництво від влади.
Гальєго сподівається, що одного разу його собор все ж стане діючою церквою, а його самого після смерті поховають у створеному ним храмі.
Собор ще далекий від завершення. Будівлі і купола — повністю готові, але ще залишається багато роботи з внутрішньої обробки. Лопес розповів, що, очевидно, йому потрібні ще одні робочі руки для завершення будівництва. Крім того, інтер'єрні роботи потребуватимуть додаткового фінансування, якого ні у нього, ні у Гальєго поки немає.
