Дзвонарство повинно зайняти місце в ряду олімпійських видів спорту, вважають британські дзвонарі. Про це повідомляє CNLNews.
Дзвонарство вимагає напруги сил, і є співставним з навантаженням, що витримує марафонець на дистанції, вважає член Центральної ради церковних дзвонарів Великої Британії Кейт Флейвел.
«Це розумове і фізичне напруження. Коли команда змінює варіації дзвонів, треба встигнути зробити необхідні перестановки, - пояснює вона. - Важливо не збитися з ритму і не упустити мотузок».
Дзвін лунає в майже 50 тис. храмів Сполученого королівства. На Британських островах налічується близько 40 тис. дзвонарів.
Дзвони в Британії дзвонять від часів Середньовіччя. Тоді вважалося, що видавані ними звуки відганяють диявола і заспокоюють бурі. Після Реформації дзвони почали фіксувати з допомогою спеціальних механізмів, що дозволяло заощадити людські сили і час. У XVII столітті дзвони увійшли в моду, стали організовуватися навіть змагання дзвонарів.
Сьогодні у Великій Британії видаються тематичні журнали і регулярно відбуваються змагання між університетськими командами дзвонарів. Тим не менш, основним місцем практики в мистецтві дзвону залишаються храми, що збирають людей на недільні служби та вінчання.
