Американські палеонтологи з'ясували, що недавно виявлена ними в Ефіопії нижня щелепа належить найдавнішому відомому науці представнику роду людей (Homo).
Вік останків оцінюється в 2,8 мільйона років, повідомляє Лента.ру з посиланням на журнал Science.
Знахідку зробили в Леді-Ґерарі на території національного парку Аваш ще в 2013 році. Це ліва частина нижньої щелепи з п'ятьма зубами. Датування останків, виявлених в напівзруйнованих гірських породах, виявилося важкою справою. Анатомічний же аналіз щелепи LD 350-1 вказав на просунуті риси (тендітні моляри, симетричні малі корінні зуби, правильні пропорції щелепи), що відрізняють ранніх представників роду Homo від більш мавпоподібних австралопітеків. Скам'янілість з Леді-Ґерарі говорить про те, які зміни анатомія предків людини пройшла всього за 200 тисяч років - коли жила Люсі, відома представниця австралопітеків афарських.
"Щелепа з Леді допомогла скоротити еволюційний розрив між австралопітекомі ранніми представниками роду Homo. Це чудовий приклад скам'янілості перехідного типу, що відноситься до критично важливого періоду еволюції людини", - зазначив Вільям Кімбел (з Університету штату Арізона).
2,8 мільйона років тому глобальні кліматичні зрушення посилили посушливість Африки. Вважається, що цей процес сприяв появі нових видів тварин (і вимирання старих) - зокрема, зародженню Homo. Вчені також з'ясували, що викопні ссавці, виявлені в тих же шарах, що і щелепа з Леді-Ґерарі, жили в більш відкритих ландшафтах, ніж сусіди Люсі, - на рівнинах, порослих дрібними чагарниками. Однак дослідники не поспішають стверджувати, що людина з'явилася завдяки кліматичним зрушенням: щоб розвивати цю гіпотезу, потрібна більш представницька добірка скам'янілостей того часу.
