Церкву святого Іоанна Блаженного в Покровському соборі (храмі Василія Блаженного) відкриють після реставрації.
На престольні свята в ній будуть звершуватися богослужіння, повідомляє російське інформагентство з посиланням на прес-службу історичного музею.
"Під час реставрації, проведеної у 2016-2018 роках, виконані покрівельні роботи, відновлена цегляна кладка стін, склепіння і покриття підлоги, розкрито фрагменти настінних розписів XVII і XIX століття. Відтворення втраченого іконостаса XIX століття здійснено у суворій відповідності з фотофіксацією 1935 року. Центральне місце в ньому зайняли справжні Царські врата XVIII століття", - розповіли в прес-службі музею, додавши, що більшість ікон, що були в іконостасі церкви, збереглися.
Також у церкву повернули головну реліквію - залізні вериги (ланцюга), які, за переказами, належали святому Іоанну Блаженному.
"Історичне місце зайняли ростова ікона і срібні накладки на раку (ковчегу з мощами святого. Вцілілі парні золочені хоругви (релігійні, прапори) - зразки церковного мистецтва кінця XIX століття, які обрамляли стародавній вхід у церкву", - зазначили в музеї.
Також збереглася деталь стародавнього іконостаса церкви - символи Старого Завіту. Комплекс доповнюють запрестольний хрест XVII століття і пов'язані з присвятами церкви ікони "Зачаття святої праведної Анни" (XVII століття) і "Святий Іоанн Блаженний" (XIX століття).
*Побудований у 1555-1561 роках собор Покрова Пресвятої Богородиці на Рву, який частіше називають храмом Василія Блаженного, спочатку складався з дев'яти церков. Згодом до нього були прибудовані дві нижні церкви над мощами святих Василія та Івана Блаженних.
Від 1929 року нижні церкви були недоступні для відвідувачів музею, ні для віруючих. Святий Іван на прізвисько Великий Ковпак (перша половина XVI століття - близько 1589) був похований неподалік від блаженного Василія. Церкву прибудували після набуття мощей юродивого в 1672 році. Припускають, що початковою її присвятою було Положення Ризи Пресвятої Богородиці. Потім вона була освячена на честь свята Різдва Пресвятої Богородиці. У 1916 році приділ переосвятили на честь Блаженного Іоанна.
З 1780-х років церкви в ім'я святих Василія та Івана Блаженних складали єдиний богослужбовий простір, влаштований за допомогою внутрішніх проходів. Під час проведення реставраційних робіт у 1930-ті роки ці проходи заклали, а північну та західну стіни церкви відновили як фасадні, розписавши їх "під цеглу". На тривалий період церква була виведена з експозиційного та богослужбового простору храму.
