Місця, пов’язані з історією «прихованого» християнства в Японії проголошені загальною спадщиною людства / vaticannews.va

Дванадцять місць, пов’язаних з історією переслідування християн в XVII-XIX в Японії визнані світовою спадщиною ЮНЕСКО. За словами місцевих єпископів, це визнання історії японського християнства.

Місця, пов’язані з історією «прихованого» християнства в Японії проголошені загальною спадщиною людства. Таке рішення 30 червня прийняв комітет UNESCO, повідомляє Vatican News

До переліку увійшли дванадцять об’єктів у Нагасакі та в провінції Амакуза, що є символами переслідування, що тривали протягом Періоду Едо (1603-1867)

Відео дня

Катедральний собор Нагасакі та «Чудо Сходу»

Одним з об’єктів є катедральний собор Нагасакі, найдавніший християнський храм Японії, що належить до національної спадщини. Споруджений 1864 року двома французькими місіонерами на честь 26 мучеників, – 9 європейців та 16 японців, – він прославився подією, яку Папа Пій ІХ назвав «Чудом Сходу».

Після посвячення церкви до місіонерів прибула група людей із поселення Уракамі, попросивши дозволу увійти до храму, щоб «вшанувати Марію». Це були нащадки перших християн, змушених протягом століть підпільно жити своєю вірою. За ними слідували десятки тисяч катакомбних християн, які після відвідин катедри розпочали прилюдне звершення християнських практик.

Місця переслідувань

До переліку входять, серед інших, залишки замку Гара, місце повстання католиків 1637 року, після якого загострилося переслідування, та поселення Сакіцу в префектурі Кумамото, де християни підпільно практикували та передавали свою віру.

Нагода для євангелізації

В інтерв’ю для AsiaNews Архиєпископ Нагасакі Джозеф Міцуакі Такамі зазначив, що християнство було переслідуване в Японії протягом 250 років.

«Тепер воно отримало визнання своєї історії, і багато японців починають цікавитися християнством. Багато з них прийдуть відвідати ці місця. Для нас це нагода євангелізувати», – сказав він, зазначаючи, що відкриття християнської історії Японії повинно залучати також і вірних: «Потрібно пам’ятати історію, бо не будівлі є важливими, але історія, що стоїть за ними. Мова йде про історію віри, що має універсальну цінність».