1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства: святкуватимемо на державному рівні?

У ВР зареєстровано проекти про відзначення цих двох пам‘ятних дат у 2012 році. Фінальному етапу передувала кропітка робота... Чи канонізують князя Оскольда?

У Верховній Раді України зареєстровано проекти постанов про відзначення в Україні у 2012 році на державному рівні ювілею 1150-річчя заснування Київської Митрополії та першого Хрещення Русі за часів князя Аскольда (реєстр. № 9597) та 1950-ї річниці поширення християнства на українських землях від апостола Андрія Первозванного (реєстр. № 9598). Проекти рекомендовані парламентським Комітетом з питань культури і духовності.

У проектах постанов Кабінету міністрів України рекомендується утворити організаційний комітет з підготовки та проведення заходів щодо відзначення пам‘ятних дат на державному рівні, розробити та затвердити план цих заходів, вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Проекти згаданих постанов у Верховній Раді підготовлені на основі рішень Священного Синоду Української Православної Церкви від 28 червня 2011 року (журнал засідань № 49) та Священного Синоду УПЦ-КП від 13 грудня 2011 р. (Журнал №41) про відзначення у 2012-му році 1150-річчя заснування Київської Митрополії за часів першого Аскольдового хрещення Русі.

Нагадаємо, що у липні 2010 року Синодальним видавничим відділом Української Православної Церкви та «Товариством пам’яті князя Оскольда» було презентовано книгу дослідника церковної історії Сергія Шумило «Князь Оскольд і християнізація Русі». Видання цієї книги послужило поштовхом до подальшого дослідження цього питання та відзначення означеного ювілею.

У Санкт-Петербурзі (Росія) за підтримки ЮНЕСКО було проведено Міжнародну наукову конференцію «Початки руського світу», присвячену 1150-річчю походу князя Оскольда Київського на Константинополь. У конференції взяли участь вчені з Росії, України, Греції, Білорусії, Франції та Швеції. Вів засідання директор Інституту російської історії РАН проф. А.Сахаров, який запропонував запровадити на державному рівні свято «День Стародавньої Русі», приурочене до 1150-річчя походу русів на Константинополь у 860 році. Відповідне звернення від імені учасників конференції було направлене на ім’я президентів Росії, України та Білорусії.

Аналогічно у Чернігові, на базі Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка було проведено Міжнародну наукову конференцію «Християнізаційні впливи на Русі за часів князя Оскольда: 1150 років». Поштовхом до проведення конференції також послужила книга Сергія Шумило «Князь Оскольд і християнізація Русі». У конференції взяли участь науковці з Росії та України, зокрема директор Інституту археології України НАН України академік П.Толочко, директор Інституту російської історії РАН професор А.Сахаров та інші.

Учасники конференції, заслухавши та обговоривши доповіді колег з України та Росії, дійшли висновку, що початок східнослов’янської державності необхідно виводити від першого дипломатичного визнання її на міжнародному рівні. Як наголошується у підсумковій Резолюції конференції:

«Така подія в історії Києворуської держави мала місце 1150 років тому, коли у червні 860 року, після тижневої облоги столиці Візантійської імперії – Константинополя флотом русів на чолі з князем Оскольдом Київським, було укладено мирний договір. Цей договір уперше пов’язав Русь і Візантію узами міждержавних відносин, а також спричинив до започаткування дипломатичних, торгівельних та міжкультурних зносин на шляху «із варяг у греки», хрещення київського князя Оскольда та початкового поширення християнства на Русі.

Усе це засвідчує, – відзначається у Резолюції, – що Київська Русь задовго до появи на Півночі династії Рюрика сформувалась як повноцінна самостійна держава. З часів князя Оскольда почався поступовий процес не лише поширення християнських світогляду, цінностей та культури, але й долучення Київської Русі до візантійсько-християнської цивілізації.

Не випадково від походу князя Оскольда на Царгород давньоруський літописець виводить початок Київської Русі і її державності. «Повість минулих літ» відзначає, що саме з цього часу “начася прозивати Руська земля”. І саме з цієї події давньоруські літописці вели хронографічний відлік у своїх літописах: «Отсель начнем і числа положим». Це свідоцтво вітчизняного літопису є вагомим підтвердженням історичної та політичної важливості походу 860 р. і досягнутих дипломатичних домовленостей для міжнародного утвердження первісної Київської Русі як повноправної незалежної держави та початку її поступової християнізації», - йдеться у Резолюції Міжнародної наукової конференції"
.

За підсумками наукових конференцій у Санкт-Петербурзі та Чернігові, у 2010 році було проведено наукові читання з нагоди 1150-річчя Оскольдового Хрещення Русі в Ужгородській Українській богословській академії ім. свв.. Кирила і Мефодія Української Православної Церкви. За результатами наукового і богословського обговорення означеного питання Вченою радою УУБА було прийнято рішення звернутись до Священного Синоду УПЦ з ініціативою про відзначення у 2012 році 1150-річчя заснування першої Київської Митрополії за часів князя Оскольда та звернутись до Комісі з питань канонізації УПЦ про канонізацію князя Оскольда-Миколая як першого київського князя-християнина і мученика за віру, з часу мученицької загибелі якого від рук язичників у 2012 році сповнюється 1130 років.

Розглянувши це питання, 28 червня 2011 року під головуванням Митрополита Київського і всієї України Володимира, у Синодальному залі Київської Митрополії відбулося робоче засідання Священного Синоду Української Православної Церкви. Як записано у Журналі засідання № 49, на Синоді було заслухано «інформацію Його Блаженства, Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України про відзначення у наступному 2012-му році 1150-річчя заснування Київської Митрополії». За результатами обговорення, рішенням Синоду УПЦ було ухвалено:

1. Благословити проведення у 2012 році в Києві урочистих заходів з нагоди відзначення 1150-річчя заснування Київської Митрополії;
2. Для організації урочистих заходів створити Синодальну Комісію у складі 13 осіб.

Таким чином, у 2012 році вперше за останні 80 років у Києві заплановані загальноцерковні урочистості з нагоди Оскольдового Хрещення Русі та заснування Київської Митрополії. Оскільки до революції традиційно Церквою прийнято було цю подію відзначати 15 липня на свято Покладання Ризи Божої Матері у Влахерні, то церковними істориками було запропоновано і в 2012 році провести вказані святкування саме у цей день, що відповідало б усталеній церковній традиції, яка має вже досить давнє коріння.

Нагадаємо, що такі видатні вчені, як академік В.Ламанський та проф. А.Карташев доводили, що первинна Київська Митрополія за часів князя-християнина Аскольда була вперше заснована у 862 році і задовго до офіційного Володимирова Хрещення Русі займала за різними джерелами 60 або 61 місце в реєстрі православних кафедр Константинопольського патріархату.

Окрім того, існує припущення, що до заснування першої Київської Митрополії мали пряме відношення слов’янські просвітителі свв. Кирило і Мефодій. Таку думку обстоювали, зокрема, академік В.Ламанський та проф. А.Карташев.

Також існує припущення, що знамените літописне висловлювання Олега відносно Києва як «матері городов руських» має пряме відношення саме до статусу Києва як митрополії часів князя Аскольда. Цю думку висловлював іще в кінці XIX – на початку ХХ ст. академік В.І. Ламанский, а в наш час архімандрит Макарій (Веретєнніков), С.Цвєтков, С.Шумило та інші.

Той факт, що стольне місто і його ім’я чоловічого роду асоціюється у Олега з жіночим началом – матір’ю, серед численних дослідників викликає подиви не одне століття. Здавалося б, логічніше було допустити, що столичний Київ стане батьком руським містам. Відповідь на це питання можна отримати, якщо врахувати, що Русь була вже хрещена і, що Київ вже мав на цей час статус митрополії. Як відмічав іще академік В.Ламанский, дослівний переклад древньо-грецького слова митрополія (μητρόπολις) якраз і означає материнське місто: (μήτηρ / мітер = мати) (πόλις / поліс = місто). Тому можна припустити, що автор «Повісті минулих літ» у вуста Олега вклав існуючу і до нього традицію вважати Київ митрополією, тобто материнським містом і духовним центром країни.

Більше того, не можна виключати, що ці слова спочатку могли належати не Олегу, а першому київському князеві-християнинові Оскольду, але в результаті редагування літописів з боку князівських цензорів в XII ст. (т.з. Мстиславівська редакція 1118 р.) події тих років з’явилися в дещо іншому світлі. На такому поясненні наполягали акад. Б.Рибаков та проф. М.Брайчевський.

Розвиток первісної Київської Митрополії було штучно перервано у 882 р. після захоплення Києва язичницькими новгородсько-варязькими військами воєводи Олега та підступного вбивства ними київського князя Аскольда. За словами істориків, «стався, по суті, політичний переворот», причиною якого могла бути християнізаційна політика князя Оскольда та невдоволення нею з боку місцевої знаті.

На цей фактор звертав увагу іще В.Татищев, а в наш час Б.Рибаков, П.Толочко, М.Брайчевський та інші історики. Таку думку підтверджують, зокрема, свідчення Іоакимівського літопису, який повідомляє про змову киян проти князя Оскольда. Професор А.Карташов вважав, що християнство на Русі після вбивства Оскольда змушене було перейти у підпілля, свого роду «катакомби», тим самим уподібнившись гнаній першохристиянській Церкві Римської імперії.

Таку думку в наш час розділяли акад. Б.Рибаков та інші історики, котрі вважали, що після 882 р. на Русі почалась язичницька реакція, наслідком якої були знищення язичниками всіх попередніх пам’яток християнської місії, а також гоніння і репресії проти київських християн. Таким чином у 2012 р. сповнюється не лише 1150-річчя з часу заснування первісної Київської Митрополії, але й 1130-річчя з часу вбивства новгородськими язичниками київського князя-християнина Аскольда-Миколая.

Павло Жук, голова «Товариства пам’яті князя Оскольда», Київ – спеціально для «УНІАН-Релігії».