У 787 році Вселенський Собор встановив порядок шанування ікон
У 787 році Сьомий Вселенський Собор встановив порядок шанування ікон.
Собор відбувся в місті Нікеї за імператриці Ірини (вдови імператора Лева Хозара), і в ньому брали участь 367 отців.
Собор було скликано проти іконоборчої єресі, яка виникла за 60 років до Собору, за грецького імператора Лева Ісавра, який, бажаючи навернути магометан у християнство, вважав за необхідне знищити вшанування ікон. Ця єресь тривала за його сина Костянтина Копроніма й онука Лева Хозара.
Собор осудив і відкинув іконоборчу єресь і визначив - ставити і покладати у храмах, разом із зображенням Чесного і Животворчого Хреста Господнього, і святі ікони, шанувати і віддавати їм поклоніння, підносячись розумом і серцем до Господа Бога, Божої Матері і святих, на них зображених.
Після VII Вселенського Собору гоніння на святі ікони знову були відновлені наступними трьома імператорами: Левом Вірменином, Михайлом Бальбою та Феофілом і майже 25 років хвилювали Церкву.
Шанування ікон було остаточно відновлено і затверджено на Помісному Константинопольському Соборі в 842 році, за імператриці Феодори.
На цьому Соборі, з вдячності Господу Богу, який дарував Церкві перемогу над іконоборцями та всіма єретиками, встановлено свято Торжества Православ`я, яке належить святкувати в першу неділю Великого посту і яке відзначається й дотепер у Вселенській Православній Церкві.
*** Римо-Католицька Церква замість 7 визнає понад 20 Вселенських Соборів, включаючи в цей перелік Собори, які відбулися у Західній Церкві після розділення Церков. Лютерани, незважаючи на приклад апостолів і визнання всієї Християнської Церкви, не визнають жодного Вселенського Собору.