Пересопниця буде в усіх єпархіях, музеях та бібліотеках

Матінка Серафима (Шевчик)

Інтернет-портал «Православіє в Ураїні» неодноразово повідомляв, що на державному рівні 2011-ий оголошено роком Української Першокниги; нині ми відзначаємо 450-річчя Пересопницького Євангелія та 455-річчя його написання.

Верховна Рада України оголосила 29 серпня загальним днем святкування Пересопницького Євангелія, проте духовна програма Української Православної Церкви щодо вшанування святині має значно ширшу географію з цікавими, а подекуди й унікальними заходами.

Про них нам розповіла голова Синодального відділу УПЦ «Церква і культура» ігуменя Серафима (Шевчик).

«Українська Православна Церква розпочала святкування ювілею Пересопницького Євангелія. І я вважаю символічними ті заходи, які відбулися на Хмельниччині, адже це мала Батьківщина Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира і місце, де розпочалося написання Першокниги», ― розповіла матінка Серафима.

Нагадаємо, 12 травня у Хмельницькому інституті МАУП імені Митрополита Київського і всієї України Володимира відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Пересопницьке Євангеліє – духовна святиня українського народу», присвячена 455-річчю початку написання та 450-річчю Першокниги (1561–2011). Того ж дня у фонд місцевого історико-краєзнавчого музею м. Ізяслава Хмельницької області було передано примірник факсимільного видання Пересопницького Євангелія ― одного із перших українських перекладів канонічного тексту Четвероєвангелія та визначної рукописної пам’ятки староукраїнської мови та мистецтва XVI ст. Як відомо, робота над переписуванням, перекладом та оформленням Пересопниці була розпочата 15 серпня 1556 р. в Заславському Свято-Троїцькому монастирі на Волині (нині це територія с. Двірець сучасного Ізяславського району Хмельницької області), завершена – 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі (нині ― Рівненська область). Появі книги сприяли волинські князі: Анастасія Юріївна Заславська (Гольшанська-Дубровицька), її зять та дочка – Іван Федорович Чорторийський та Ганна Кузьмівна Чорторийська.

Зокрема матінка Серафима відзначила, що обидві події мали непересічне значення для регіону. «Це було сприйнято з величезною пошаною і музейними працівниками, і працівниками культури міста і регіону, і, звичайно віруючими та духовенством. Я вбачаю символ у тім, що цю книгу, яка для нас є і символом вітчизняної культури, і сакральним символом, пронесли хресною ходою через усе місто, був відслужений молебень», ― сказала вона.

За словами матінки Серафими, з нагоди проголошення Верховною Радою України 2011-ий роком Пересопницького Євангелія в Україні продовжиться низка святкових заходів, присвячених Першокнизі та її поширенню серед наукових та культурних верств держави.

19 травня в Одесі під час проведення Всеукраїнського форуму «Українська книга на Одещині», яка вже триває 12 років поспіль, також було представлено Пересопницьке Євангеліє, а сам захід присвячувався ювілею Пересопниці, а також 150-річчю перепоховання Т.Г. Шевченка.

«З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира ми також передали примірник Пересопницького Євангелія Науковій бібліотеці ім. Горького. До речі, це одна із перших вітчизняних бібліотек, яка має величезні фонди, проводить дуже вагому просвітницьку та наукову роботу на півдні України. Це знана установа, дуже авторитетна і всесвітньо відома. Ми вдячні Блаженнішому, що він благословив передати примірник Пересопницького Євангелія і туди.

Також під час проведення цього форуму була представлена Шевченкіана Блаженнішого – надзвичайно рідкісні видання, яких немає навіть у таких книгарнях, як бібліотека ім. Горького. Вона одна з найповніших, за фондами дорівнює бібліотеці ім. Вернадського, але і в її фондах немає тих видань, які надав Блаженніший. Тим самим ми поєднали два ювілеї ― Кобзар вивчав Пересопницю, одним із перших він про неї написав, і наукові кола змогли ознайомитися із цією книгою. Друг Шевченка, академік Осип Бодянський присвятив їй великі праці, після чого вона увійшла в науковий обіг. Шевченко безпосередньо долучився до вивчення Пересопницького Євангелія, тому ми і поєднали два ювілеї, така наша ідеологія», ― повідала матінка Серафима.

Вона зазначила, що розповсюдження і витоки вітчизняної культури пішли від Святого Письма, переклали Пересопницьке Євангеліє для того, щоб «посполитий люд» міг краще вивчати та розуміти Слово Боже, і щоб народна духовність могла зростати до таких вершин, як творчість Т.Г. Шевченка.

«24 травня відбувся ще один надзвичайно важливий захід у Національному історико-культурному Києво-Печерському заповіднику, ― продовжила ігуменя. ― З благословення Предстоятеля Української Православної Церкви выдбулася експозицыя: "Кобзар ― співець святинь України". Маловідомими є факти про те, що Тарас Григорович бував на Переяславщині, де бачив Пересопницю і описав її. Окрім цього він як художник змалював дуже багато святинь, наприклад хрест, встановлений на місці убієнія князя Бориса, церкву в Суботові, Почаївську Лавру, Межигірський монастир та ін. Слід зазначити, що подекуди його малюнки є єдиним свідченням того, як виглядали ці святині зовнішньо, тому що зараз деяких із храмів та монастирів вже нема.

Тому і ця експозиція для нас мала величезне значення. На ній експонувалися малюнки Кобзаря, його вірші, присвячені православним святиням, і в тому числі Пересопницьке Євангеліє. Тому що руки поета торкалися його, гортали, він залишив надзвичайно хвилюючий опис Євангелія, і сказав, що такого раритету і шедевру більше немає ніде. Отже, для нас ці ювілеї зв’язані в одне ціле.

Пересопниця була представлена у всіх єпархіях Української Православної Церкви, у більшості регіональних музеїв та бібліотек є подарований нами примірник Першокниги.

Тож заходи, присвячені міжнародній акредитації Пересопниці, ми провели задовго до того, як держава прийняла рішення святкувати ювілей Пересопниці на офіційному рівні. Чотири роки тому, до 1020-річчя Хрещення Русі, світ побачило факсимільне видання Першокниги, яке було презентоване в Українському домі за участю науковців, музейників, діячів культури, духовенства. Презентувалася Пересопниця також і в бібліотеці ім. Вернадського ― це був спільний проект Української Православної Церкви та Національної академії наук України.

І згодом, Пересопниця почала крокувати світом: Іспанія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки (до бібліотеки Конгресу США ми представили цю святиню поруч із тією Біблією, на якій складав присягу Джордж Вашингтон). Разом із українським представництвом при ООН ми також зробили презентацію нашої Першокниги. Ми представили її у канадському парламенті, Польщі, Єрусалимі, Російській Федерації. Як бачите, цю святиню ми вже представили світові.

Тепер, працюючи тут, на внутрішньому просторі, наше завдання полягає у тому, щоб поширити Пересопницю по всіх єпархіях УПЦ та зробити подарунки всім закладам науки і культури».

Православие в Украине