Попри те, що виступали проти цього
На фундаменті першого кам’яного храму часів Київської Русі — Десятинної церкви — УПЦ (МП) планує закласти нову культову споруду, а поруч — монастир для 300 монахів, братський корпус та іконописну академію. Різкий протест археологів та громадськості ініціаторів будівництва не лякає.
Цікаво, що протягом останніх років найгаласливіші представники УПЦ, насамперед редактор неофіційного (з 2008 року) сайту УПЦ "Україна православна" Василь Анісімов, а також відомий прихожанин УПЦ академік Петро Толочко, запекло відстоювали позицію про недоцільність відновлення Десятинної церкви на її історичному місці, пояснюючи це, зокрема, тим, що ніхто не знає, яким насправді був храм, адже не збереглися плани древньої споруди.
Проте сьогодні ситуація різко змінилась. Як зазначив намісник Десятинного монастиря УПЦ архимандрит Гедеон (Харон), «археологам би тільки копати», а тут «є принципове рішення Президента України, Віктора Януковича, православної людини».
На сьогодні при дерев’яному храмі УПЦ поруч із фундаментом Десятинної Церкви мешкають п’ятеро монахів. Братія монастиря, як інформує РІСУ з посиланням на ICTV, готова до спорудження храму.
Сам архимандрит Гедеон, коментуючи заборони на будівництво, зазначив: «Багато хто, особливо ці археологи, переживають, їм би копатися, знаєте… Кожному археологу потрібно все знести і тільки копати. Будь-який будинок в Києві має якусь історичну цінність… Храм буде відновлений, піднятий, з використанням ноу-хау технологій, на такій основі — спеціальних стовпах поставлений вгору».
Він також зазначив, що впевненості в швидкому будівництві додає «принципове рішення Президента України, Віктора Януковича, православної людини, те, що він розуміє важливість цього кафедрального собору і важливість Десятинної церкви».
Археологи ж скаржаться, що хоча в бюджеті 2010 року на розкопки на території Десятинної церкви виділили 14,5 млн. грн., реально «їх ніхто не бачив». «Я цих мільйонів не бачив навіть на папері. Про це, переважно, чув від журналістів», — розповів Гліб Івакін, заступник директора Інституту археології НАН України.
У Службі з питань національної спадщини кажуть, що гроші Мінфін виділив у жовтні, але оскільки це несприятлива пора для розкопок, фінансування перевели на 2011 рік, щоправда, скільки його буде і коли нададуть — невідомо.
Територія, на якій міститься Десятинна церква, — заповідна з 1944 року. Фактично, тут заборонене будь-яке будівництво.
Голова парламентського комітету з питань культури та духовності Володимир Яворівський заявив, що дерев’яний храм УПЦ на цій території збудований «абсолютно самочинно».
Водночас у Службі з питань національної спадщини запевняють, що жодних дозволів чи рішень про будівництво на території Десятинної церкви Кабмін не давав.
«Сама Десятинна церква є пам’яткою археології національного значення. На самій пам’ятці, безумовно, заборонено робити будь-що, окрім реставрації та музеєфікації», — наголосив Віктор Вечерський, перший заступник голови Служби з питань національної спадщини. Проте на реставрацію кошти не виділяють вже три роки, і плану створення музею немає досі. В Інституті археології запевняють, що коли дадуть гроші, то за польовий сезон розкопки завершать. Після завершення роботи розкопки пропонують законсервувати під склом з надією на те, що майбутні покоління, володіючи кращими технологіями, зможуть дізнатися, якою ж була Десятинна церква.
Окрім того, як зазначають археологи, будувати новий храм на цій території забороняють три Конвенції, до яких приєдналася Україна.