Комісія з питань захисту суспільної моралі має бути чуйною матір`ю

«Не знаю, скільки влади є у цієї комісії, але як державна інституція вона зобов`язана звертати увагу на те, що з морального погляду може бути шкідливим для держави, для суспільства», – сказав Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ, в інтерв’ю газеті «Лівий берег», відповідаючи на запитання про його оцінку діяльності комісії. Це має бути не поліцейська інституція, а структура, яка ганить все морально нездорове, звертаючи на нього увагу і суспільства, і влади. Невеликий приклад: якщо там, де багато дітей, устами спортивних зірок пропагують алкоголь, то не варто дивуватися, що діти будуть пити».

Предстоятель УГКЦ сказав, що Комісія з питань захисту суспільної моралі має бути чуйною матір`ю, яка зауважує своїм дітям на різні небезпеки «ввічливо, але рішуче».

«Візьмімо, для прикладу, всі ці ігрища. Жах, скільки часу, грошей люди витрачають на ігрові автомати, казино, комп`ютери – і їх заохочують до такого способу життя. Це поле для діяльності комісії – авторитетної, спокійної, не емоційної організації, яка зобов`язана сказати: «Це небезпечно! Будьте обережні!» Її діяльність так само важлива, як і робота Уповноваженого з прав людини Ніни КАРПАЧОВОЇ. Головне, щоб ці інституції були дієвими, не вдавалися у крайнощі, не втрачали почуття міри, інакше вони стають смішними», – пояснив Глава УГКЦ.

Як відомо, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій та Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі 16 грудня 2008 року підписали спільне звернення до державних та громадських організацій, ЗМІ та всіх громадян України, у якому висловили своє занепокоєння станом суспільної моралі. «Така складна ситуація змушує нас усіх разом: Церкви і релігійні організації, державні установи та інші інститути громадянського суспільства, які відчувають відповідальність за моральний стан народу – шукати неординарних рішень для її покращення», – сказано в документі. При цьому зазначається, що «в державі, світська і духовна влада якої однаково дбають про високий рівень моральності, йде неухильне зростання життєвого добробуту, військової моці та міжнародного авторитету. Але як тільки беруть гору розбещеність, неповага та ігнорування етичних норм – у суспільстві настає неминучий крах».