Вірменську церкву Успіння Пресвятої Богородиці в Аккермані повернули вірменській громаді в 2012 році, тоді ж почалося відновлення храму, який півстоліття використовувався не за призначенням.
Як повідомляє "Думська", на території робітники будують адміністративну будівлю біля головних воріт ділянки. Самих воріт поки немає, їх реставрують окремо. Майстри кажуть, що слідують європейській традиції реставрації, вони не намагаються в точності підробити автентичні частини.
Недалеко від головного входу викладені знайдені на території надгробні плити. Перші дві в радянський час вмонтували в будівлю як карнизи. Колись подвір'я вірменської церкви було в кілька разів більше сучасної ділянки і примикав до стародавнього цвинтаря у вірменському кварталі міста. Нині частину території займають приватні володіння аккерманців і дитячий садок.
Невелику екскурсію по території храму провів голова історико-культурного комітету Союзу вірмен України, куратор відновлення святині Давид Давтян. Він професійний історик і кандидат наук.
Саме радянський період, каже Давид, завдав пам'ятнику архітектури найбільше збитків.
«Після закриття приміщення церкви служило музеєм атеїзму та планетарієм, останнім часом тут базувалася археологічна експедиція, - розповідає історик. - Будівлю поштукатурили, а живопис всередині просто побілили. Між образами клали проводку, вимикачі монтували на лики святих!».
Реставратори звільнили будівлю і навколишню територію, а паркан від штукатурки, обробивши його спеціальними гідрофобізатори. Відновили покрівлю, зберігши старі перекриття, виконані з дранки, замінили всі водостічні труби.
Знімаючи шари штукатурки, реставратори виявили два раніше невідомих хачкара, вмурованих у стіну. Ця знахідка додала й без того таємничої історії храму ще кілька загадок.
Бетонну плитку, якою був укладений весь внутрішній двір, теж зняли. Тепер між сформованими, але ще не засіяними газонами прокладені стежки з бутового каменю, як сотні років тому.
Вчені досі сперечаються щодо точної дати будівництва церкви. За однією з версій, її звели греки, і спочатку споруда служила монастирем, а вірменам його передали лише в XVI столітті. За іншою, храм збудували століттям пізніше самі вірмени, причому попередньо заплативши хабар османській адміністрації Аккермана.