Археологи розпочали дослідження стародавнього підземелля Софійського собору

Українські археологи розпочали дослідження стародавнього підземелля Софійського собору.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав Тимур Бобровський, археолог у Національному заповіднику «Софія Київська».

"Розпочали велику спелео-археологічну епопею: вже другий день поспіль розчищаємо провал стародавнього підземелля у садибі Софійського собору. Підземелля досліджувалося у 1916 та 1977-79 рр., але було, зрештою, покинуте напризволяще і згодом почало створювати проблеми. 

З 2015 р. на місці цієї підземної споруди утворилося кілька провалів та з десяток просідань грунту. Три роки ми доводили, що зволікання з розкопками може призвести до біди, і от нарешті, після утворення у квітні цього року чергового провалу, ми отримали "добро" на дослідження", - написав археолог. 

Він також розповів про перші результати дослідження.

"Ось що маємо з першого півметра (на світлині): провал 2018 р. - чорна пляма у центрі; він утворився посеред провалу, засипаного піском років 30-40 назад; а той, у свою чергу, - посеред ранішого, також засипаного провалу (світліший пісок по краях). І це перший наочний результат наших розкопок та науково доведений факт: марно засипати провали піском.

А що ж нас очікує далі? - Марудне вибирання піску з супутнім дослідженням культурного шару довкола. Коли "скінчиться" культурний шар, будемо вибирати саме заповнення провалу і будувати вхідну шахту. А десь на глибині 4 м від сучасної поверхні ми потрапимо до підземелля у тому самому місці, де 100 років тому Олександр Ертель знайшов єдину з досі зафіксованих у Києві берестяних грамот з отаким текстом: "АЩЕ КТО НАЙДЕ СЕЙ ХОДЪ ТОЙ НАЙДЕ ВЕЛИЙ КЛАДЪ ЯРОСЛАВОВЪ"", - підсумував Тимур Бобровський.