Покровські читаня у Києві: роздуми про духовно-моральне виховання молоді

Міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання зібрали у стінах Київського інституту міжнародних відносин провідних викладачів Духовних шкіл, професорів ВУЗів та вчителів.

Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання в останні дні жовтня вже вшосте зібрали у стінах Київського інституту міжнародних відносин Національного університету ім.Тараса Шевченка провідних викладачів Духовних шкіл, академіків та вчених, професорів ВУЗів та вчителів шкіл. У першу чергу, обговорюють проблеми та діляться здобутками у напрямку духовно-морального виховання молоді.

Керуючий справами Української Православної Церкви, ректор КДАіС митрополит Бориспільський та Броварський Антоній про головне:

«Це шості Покровські читання, і це вже добра традиція – зібратися представникам педагогіки, як світської, так і православної, щоб обговорити ті питання, які турбують наше суспільство.

Зрозуміло, що проблеми духовності та моралі хвилюють не тільки християнську спільноту, а й усе наше українське суспільство (та й не тільки українське). На жаль, в епіцентрі всіх негараздів завжди опиняється молодь, з різних причин,.. але саме молодь. Тому ми розглядаємо Покровські читання, як майданчик, де ми можемо обговорити проблемні питання і визначити плани дій по вихованню дітей та юнаків.

Нам здавалося, коли ми вперше збиралися на ці Читання, що впровадження тих предметів, які орієнтовані на виховання наших школярів у християнському дусі, пройде досить швидко. Всі розуміють, що без чітких моральних орієнтирів неможливо розвиватися державі, та все ж на шляху впровадження предметів духовно-морального напрямку постає чимало перешкод.

І саме Покровські читання дають нам можливість говорити про це, знаходити напрямки, які б могли швидше подолати проблеми, які існують. У нас вже є досвід, певні напрацювання, бажання і сила, за допомогою яких ми маємо поступово, крок за кроком, йти до спільної мети».

***

Головний організатор форуму голова Синодального відділу релігійної освіти, катехізації та місіонерства УПЦ митрополит Полтавський та Миргородський Филип вказує, за яким вектором слідувати:

«Головний зміст співпраці системи освіти та Церкви ми вбачаємо у вихованні молодого покоління українців на принципах християнської православної традиції, а також історичної, культурної традицій нашої держави. Тобто, на основі тих традицій, на яких будувалася українська нація. Велику увагу ми приділяємо запровадженню курсів «Біблійна історія», «Християнська етика» тощо, які й несуть необхідне духовне та культурологічне навантаження на вихований процес. Ми говоримо про майбутнє виховання наших молодих громадян країни, від яких, безумовно, залежить майбутнє української держави». 

***

Голова департаменту охорони здоров’я при Грузинській Патріархії архімандрит Адам (Ахаладзе) очолив секцію «Сучасна медицина і Православ’я» та виступив з доповіддю на тему біоетичних проблем:

«Не маючи ціннісних орієнтирів, будь-хто може і помилитися, і невірно в духовному і моральному відношенні оцінити ту чи іншу ситуацію. Кожна біоетична проблема несе певну загрозу сучасній людині та суспільству: аборт, сурогатне материнство тощо. Тому нам потрібно бути пильними та прагнути до життя, у якому духовні цінності будуть головними».

***

Міністр культури Новохатько Леонід Михайлович про Покровські читання:

– Думаю, що сьогоднішня цивілізація, при всій високості цього слова, при всій техногенній швидкості, Інтернеті і цифрових технологіях, все-таки слабує, на мій погляд, на одне – цей технічний прорив адекватно не супроводжується таким же поступовим зміцненням моральності у світі.

Тому, якщо зміцненню моральності сприяє влада, церковні структури, фонди, громадські організації, телебачення, радіомовлення і преса, то це тільки на добро. І тому шості Покровські читання, які сьогодні відкриваються в Києві, це добрий знак і сигнал всьому суспільству. Щоб наші діти і онуки жили в моральному світі, для цього і проводяться Покровські читання. Я думаю, що чим більше подібних заходів будуть проводити і світські люди, і представники різних конфесій, тим краще для України.

– У школах декілька років факультативно викладається такий предмет духовно-морального спрямування, як «Етика». Як Ви можете оцінити цю ініціативу?

– Чим більше таких предметів гуманітарного спрямування буде в наших школах, тим краще, на мій погляд. Інша справа, що ми завжди повинні пам’ятати про підготовку вчителів – фахівців до читання цих предметів.

У моїй трудовій книзі перший запис – вчитель сільської школи з історії суспільствознавства (я викладав і «історію релігії»), тому добре розумію, що без гарного методичного забезпечення, без підвищення кваліфікації і перепідготовки вчителів, справу можна загубити.

У місті Київ кілька років тому було видано підручник з «Християнської етики». Наскільки мені відомо, у минулому році тираж повністю закінчився, і мова йшла про випуск додаткового. Попит на цей курс є, і слава Богу.

Представник Президента України у Верховній Раді Юрій Мірошниченко коментує ситуацію з наказом МОНу №409 від 03.04.2012 р. про вилучення зі складу шкільної програми предмету «Етика»:

«Багато дискусій довкола того, чи повинна викладатися у сучасній школі така дисципліна, як «Основи етики».

Ми абсолютно переконані, що такий курс необхідний, тому що людина у школі не лише набуває знань, вмінь, навичок, але вона також формується як особистість. Власне тому, мені здається, не меншу увагу ми повинні приділяти і питанням виховного значення.

Предмет, який вивчався факультативно, сьогодні має вивчатися не те щоб скорочено, а навпаки - розширено і, можливо, навіть більш глибоко». 

УНІАН в Google News