Археологічні розкопки на Близькому Сході вже вкотре підтверджують, що Старому Завіту - і саме як історичному джерелу - можна вповні довіряти. Таким новим прикладом є відкриття в йорданській долині р. Яббок. У першій книзі Царів (гл. 12, 25) описується, що цар Єровоам I, який від 926 р. до н. е. до своєї смерті 907 р. до н. е., тобто вже після поділу надвоє держави Соломона, правив її північною частиною - Ізраїльським царством, розбудував там - як свою тимчасову резиденцію - фортецю Пенуель. Пенуель мала б бути розташована біля перекату р. Яббок. Річка Яббок, яка круглорічно має воду і не пересихає, на половині відстані між Тиверіадським (Генісаретським) озером і Мертвим морем впадає в Йордан.
На основі деяких даних досі вважали, що тут могли бути розташовані два поселення.
Тепер дортмундський професор теології Томас Пола впевнений, що місцезнаходження фортеці Пенуель можна локалізувати на горі, що розташована близько 8 км на схід від гирла р. Яббок. З групою археологів і студентів, спільно з йорданським відомством з питань пам’яток античності, він уже шість разів проводив там археологічні розкопки. Під час цих розкопок він знайшов під руїнами елліністичного палацового комплексу з ІІ ст. до н. е. рештки з Залізного віку (біля 1000-900 рр. до Христа). Особливо важливими є фрагменти видряпаних малюнків, забудованих пізнішими стінами. Для давньосирійської місцевості дотепер єдині в своєму роді знахідки належать до періоду царів (порівн. Єз. 8,10; 1 Цар. 6, 26-36).
Зображена культова сцена (жінка або дитина за козою) може бути вказівкою на існування святині періоду Залізного віку. Заплановані на серпень ц. р. (вже всьоме) розкопки мають дати подальше роз’яснення.
КІРІОС за матеріалами KATH