Прага – Від бунту Pussy Riot в Москві до антимусульманського фільму «Безвинність мусульман» – ці теми про напруженість стосунків між прихильниками свободи релігій і свободи слова та критики релігій були дуже часто в масі повідомлень за 2012 рік. Чи буде знайдено рівновагу між свободою релігій і свободою слова? Експерти й аналітики поки що обіцяють, що й наступний рік відкритий для пошуку відповідей на це.
Я маю право ображати вашу релігію? – Це питання стояло заголовком над всім процесом суперечок – від суду Pussy Riot до протестів у світі проти образливого для мусульман фільму про пророка Магомета.
В обох випадках чимало людей протестували проти релігії і церкви, що викликало різкі реакції прихильників релігій і створювало ще більші суперечності.
У лютому 2012-го п’ятірка співачок Pussy Riot, музичного панк-гурту Москви, організувала колоритний протест у Храмі Христа Спасителя, головному православному соборі російської столиці. Мета виступу – протест проти підтримки Російською православною церквою президента Володимира Путіна, а РПЦ, у свою чергу, назвала цей акт Pussy Riot «богохульством».
Покарання Pussy Riot судом в Москві прийшло швидко. До 2 жовтня дві учасниці гурту отримали по два роки ув’язнення в колоніях нібито за прояви ненависті до релігії, ще одна з них потрапила під умовний термін суду. Дві інших учасниці гурту уникли судового переслідування в Росії.
Чимало активістів з прав людини і митці на Заході охарактеризували таку розправу над Pussy Riot гіршим від злочину. Вони побачили у цьому брутальне нехтування жіночою свободою висловлювання в Росії в угоду релігії, хоча навіть тут богохульство не є кримінальним порушенням.
Барбара Тріонфі, експерт зі свободи слова і преси віденського Інституту преси, каже, що такі випадки, як з Pussy Riot, на Заході зазвичай є предметом цивільного розгляду, а не кримінального провадженн. «У випадку наклепу чи у випадку образи, взагалі, застосовується цивільне законодавство – розгляд справи через відповідний суд – і це є практика, яка абсолютно прийнятна», – зауважує вона.
Тріонфі також стверджує, що ув’язнення людей за богохульство чи за наклеп – це є залякування людей і преси в жорсткій формі цензурування. Це не лише обмежує свободу слова, це також захищає владу від критики.
Мусульманство вище цивільного закону?
Ще однією публічною суперечністю став, створений у США, малобюджетний і низькосортний фільм «Безвинність мусульман», де група приватних авторів показала пророка Ісламу Магомета ловеласом. У відповідь на це спалахнула хвиля протестів у мусульманських країнах. Лише у вересні в перебігу цих протестів у мусульманському світі загинуло щонайменше 50 людей. В лівійському Бенгазі нападники використали протести для вбивства чотирьох американських дипломатів 11 вересня.
Багато американців засуджують фільм та й реакції на нього вважають надмірними. Президент США Барак Обама сказав під час сесії Генеральної асамблеї ООН, що свобода слова має бути дійсно широкою, навіть за умови зловживання нею кимось.
«Найсильнішим проти мови ненависті є не репресії, а ще більша свобода мовлення, голоси толерантності, які гуртуються проти фанатизму та богохульства та підтримують цінності взаєморозуміння і взаємної поваги», – наголосив Обама.
Хоча, наприклад, новий президент Єгипту Мохаммад Мурсі дотримується іншої точки зору. Він закликав «до свободи висловлювань, які не використовуються для підбурювання ненависті проти будь-кого». Тому Дженеві Абдо з Центру Стімсона у Вашингтоні каже, що приклади пропозицій двох президентів підкреслюють різницю між Заходом і мусульманським світом щодо захисту законом релігій. Дженеві Абдо зауважує, що релігія в мусульманських країнах є над усім, де юридичні норми розробляються на основі законів шаріату і світських прав. «Як мусульманину, вам заборонено ображати Пророка у будь-якій манері чи формі, – каже Абдо. – Таким чином це те, у чому ми розходимося у точках зору».
Абдо також вважає, що західні жителі, котрі звинувачують учасників мусульманських протестів в екстремізмі, недооцінюють глибину почуттів.
«Захід інколи вважає за потрібне переконувати, що це є лише екстремісти, які не згодні. Що якраз ці мусульманські екстремісти палять посольства, погоджуються з нашими західними цінностями. Та це не зовсім так в дійсності. Я вважаю, що переважна більшість мусульман не погоджуються з нашими західним цінностями саме в цьому окремому випадку, але вони мають різноманітні мирні шляхи прояву їхніх образ», – зазначає Дженеві Абдо.
Фільм «Безвинність мусульман» – один із останніх проявів напружених стосунків, які включають протести проти карикатур на Магомета у 2005-му та фатви аятоли Ірану Хаменеї, мусульманського присуду смерті поету Салману Рушді у 1989 році за його книжку «Сатанинські вірші», які викликали обурення прихильників ісламу. Без сумніву, наступні роки принесуть нові суперечки. Світ продовжує боротьбу за врівноваження свободи слова і свободи релігії. Але поки-що жодної універсальної відповіді на це не знайдено.
Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram
