27 листопада Православна Церква вшановує пам`ять апостола Пилипа.
Святий апостол Пилип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи сенс старозавітних пророцтв, очікував приходу Месії. На заклик Спасителя він пішов за Ним.
Після Вознесіння Господа апостол Пилип проповідував Слово Боже в Галілеї, супроводжуючи проповідь чудесами. Так, він воскресив немовля, померле на руках у матері. З Галілеї він попрямував до Греції і проповідував серед переселених туди юдеїв. Деякі з них повідомили в Єрусалим про проповідь апостола, і тоді з Єрусалима в Елладу прибули книжники на чолі з первосвящеником, аби звинуватити апостола Пилипа.
Апостол Пилип викрив брехню первосвященика, який говорив, що учні Христові викрали і сховали тіло Господа, розповівши, як фарисеї підкупили вартових, щоб ті розпускали ці чутки. Коли ж іудейський первосвященик і його супутники почали хулити Господа і накинулися на апостола Пилипа, вони несподівано осліпли. За молитвою апостола всі прозріли, і, бачачи це диво, багато хто увірував у Христа.
З Еллади апостол Пилип попрямував до Парфи, а потім до міста Азот, де зцілив хворі очі дочки місцевого жителя Нікокліда, який прийняв його в свій дім і потім охрестився зі всією родиною.
З Азота апостол Пилип відбув до в Ієраполя Сирійського, де, підбурювані фарисеями, іудеї підпалили будинок Іра, який прийняв до себе апостола Пилипа, а апостола хотіли вбити. Але, побачивши дива, вчинені апостолом: зцілення висохлої руки начальника міста Аристарха, який хотів ударити апостола, а також воскресіння померлого юнака, - покаялися і багато хто прийняв святе Хрещення. Поставивши Іра єпископом в Ієраполь, апостол пройшов Сирію, Малу Азію, Лідію, Місію, всюди проповідуючи Євангеліє і переносячи страждання. Його і сестру Маріамну, що супроводжувала його, побивали камінням, запроторювали в темниці, виганяли з селищ.
Потім апостол прибув у Фрігію, в місто Ієраполь Фрігійський, де було багато язичницьких храмів, в тому числі храм, присвячений зміям, де жила величезна єхидна. Апостол Пилип силою молитви умертвив єхидну і зцілив багатьох укушених зміями. У числі зцілених була дружина правителя міста Анфіпата, яка прийняла християнство.
Дізнавшись про це, правитель Анфіпат наказав схопити Пилипа, його сестру і апостола Варфоломія, який прийшов з ними. За намовою жерців храму єхидни Анфіпат наказав розіп`яти святих апостолів Пилипа та Варфоломія. У цей час почався землетрус, і всіх присутніх на судилищі засипало землею.
Апостол Пилип, який висів на хресті біля храму єхидни, молився про спасіння тих, хто розп`яли його, і від наслідків землетрусу. Побачивши це, народ увірував у Христа і став вимагати зняття з хреста апостолів. Апостол Варфоломій, знятий з хреста, був ще живий і, отримавши звільнення, охрестив всіх тих, що повірили і поставив їм єпископа.
Апостол Пилип, молитвами якого всі, окрім Анфіпата і жерців, залишилися живі, помер на хресті.
Сестра його Маріамна поховала його тіло і разом з апостолом Варфоломієм вирушила з проповіддю до Вірменії, де апостол Варфоломій був розп`ятий, Маріамна ж проповідувала до своєї кончини в Лікаонії.
