Горненський жіночий монастир на Святій Землі: історія обителі

Патріарх Кирил звершив велике освячення храму, що будувався понад 100 років у Горненському монастирі.

Патріарх Московський і всієї Русі Кирил вчора звершив велике освячення храму Всіх святих, в землі Російській просіявших, який будувався понад 100 років у Горненському жіночому монастирі в передмісті Єрусалима.

Храм Всіх святих був закладений в 1911 році. Але в 1914-му будівництво було перервано та відновилося лише у 2003 році.
Як повідомляв «УНІАН-Релігії», патріарх Московський і всієї Русі Кирил цього тижня перебуває у п’ятиденному паломництві на Святій Землі.

...Немає жодного іншого місця на планеті, настільки привабливого для численних прочан і мандрівників, як Свята Земля. Вона є священною для вірних трьох світових релігій. Юдеї, мусульмани та християни усіх конфесій поспішають сюди у пошуках благодаті.

Перші прочани до Святої Землі діставалися пішки. Але, навіть, подолавши важкий і довгий шлях, вони не наважувалися увійти до Єрусалиму. Кланялися Гробу Господньому здалеку і, помолившись, поверталися додому. Їх так і називали – поклонниками, або – паломниками. На згадку про відвідини Землі Святої, пілігрими брали додому пальмове гілля.

Минав час, паломники стали здійснювати прощу на кораблях. Бажаючих відвідати світі місця ставало все більше і в середині 19-го століття виникла необхідність створити місію, яка б опікувалася російськими прочанами, давала б їм притулок, політичний захист, можливість молитися рідної мовою. У лютому 1847-го року імператор Микола перший затвердив рішення про створення в Єрусалимі Руської Духовної Місії.

Її начальник - Архімандрит Антонін Капустін придбав для Місії кілька земельних ділянок у Палестині, де свого часу розгорталися події, про які оповідають Старій і Новий Заповіт.

Серед них – храм святої мироносиці Марії у Магдалі, обитель - в Хевроні, там де росте славнозвісний дуб, під яким праотець Авраам зустрів Святу Трійцю, Горненській монастир на околиці Єрусалима, та ще багато святих місць.
Поміж юдейських гір, у затишному куточку лежить селище Ейн-Карем, що з арабської – «джерело у винограднику».

Це джерело було і тоді, коли сюди прийшла Пречиста Діва Марія відвідати свою тітоньку Елисавету.

(Лук. 1: 39-45). «…Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотіла Дитина в утробі Її і Єлисавета сповнилася Духом Святим. І скрикнула голосом гучним та й прорікла: «Благословенна Ти між жонами і благословенний Плід утроби Твоєї».

Три місяці жила Богородиця в родині праведних Елисавети та Захарія. Набирала воду з джерела та насолоджувалася спокоєм цієї затишної місцини. Тут, в євангельському «місті Юдиному» у праведних Захарія та Єлисавети народився син – великий пророк і Предтеча Господній – Іоанн.

Віки потому на місці, де розгорталися євангельські події, виросла плантація оливкових дерев. У 1871 році цей шматок Землі Святої для Руської Духовної Місії придбав архімандрит Антонін Капустін і започаткував тут жіночий монастир.
Перша церква обителі була освячена на честь Казанської ікони Божої Матері. У 1914 році під час Першої світової війни від епідемії чуми в обителі померло вісім сестер. Тоді насельниці монастиря почали читати Акафіст Казанській Божій Матері. Прочитали 12 разів і – епідемія припинилася.

Цей благочестивий звичай читати акафіст 12 разів у свято Казанської Богородиці зберігся й донині. У 1987 році освятили печерний храм на честь Різдва Іоанна Предтечі. Він межує з територією францисканського монастиря Магнификат, якому належить більша частина природної печери, де знаходився дім праведних Захарія та Єлисавети. Праворуч від входу у Казанський Храм – камінь, стоячи на котрому, за переказами, проповідував Іоанна Хреститель.

У 1911 році в обителі почали зводити соборний храм. Та з початком Першої Світової будівництво припинили. І Храм Усіх Святих, які просяяли в землі руській відновили - лише майже через 100 років. 12 листопада 2012 року Патріарх Московській та Всієї Русі Кирил звершив велике освячення Храму і відслужив божественну літургію.

У 1991 році ігуменею Горненського монастиря було призначено насельницю Пюхтицької обителі – монахиню Георгію (Щукіну). За 20 років її ігуменства добудували головний собор обителі, впорядкували монастирський архів та бібліографічну спадщину архімандрита Антоніна Капустіна, відрили меморіальну алею на честь засновника монастиря. Також - звели готель для паломників і створили усі необхідні умови для того, аби стомлені прочани змогли тут знайти жаданий відпочинок і спокій.

Окрім загальноприйнятих свят у колі церковного року, Горненська обитель має свій особливе свято - Целованіє. На згадку про те, як Пречиста Діва Марія прийшла сюди, в град Юдин і Єлисавета привітала Богородицю поцілунком. І він цього привітання «взыграся» майбутній Пророк у материнському лоні. Свято започатковане у 1883 році і відзначається на шостий день після Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Могили монахинь Варвари та Вероніки, які зазнали мученицької кончини

За традицією напередодні свята з Троїцького собору в Єрусалимі виносять чудотворну ікону «Благовіщення» і урочисто несуть до Горненської обителі. Ікона три місяці стоїть на ігуменському місці, як Володарка монастиря, а потім Її урочисто повертають до Троїцького собору в Єрусалимі.

У Горненській обителі живуть 60 сестер з усього колишнього СРСР. Вони несуть послух у храмах Руської Місії і у Хевроні, і в Галілеї. У Горненській обителі - зустрічають численних паломників, займаються рукоділлям, доглядають за прекрасним садом. Збирають восени врожай оливок, навесні – вирощують дивовижні квіти. Лише тут, на Святій Землі ростуть крихітні червоні маки або – чорні оксамитові кали. Вони цвітуть раз у рік у Великій Піст.

Так затишно не завжди було у цій обителі. 19 травня 1983-го року – окультисти увірвалися в обитель і вбили двох монахинь – матір і дочку – Варвару та Вероніку. Щодня сестри обителі моляться за новомучениць, і за весь світ. Відтепер молитви підносяться і в стінах ново освяченого собору.

Надія Стешенко-Григор`єва – для «УНІАН-Релігії»
 

УНІАН в Google News