У Ялті говорили про релігію, «гламурне» православ'я і про розрив поколінь

У Ялті 5-10 листопада відбувся XI міжнародний семінар «Релігія і громадянське суспільство...».

У Ялті 5-10 листопада відбувся XI міжнародний семінар «Релігія і громадянське суспільство: міжконфесійні та етнічні конфлікти в умовах геополітичної конкуренції».

Семінар зібрав 57 учасників з України, Росії, Казахстану, США, Норвегії та Литви.

Організатором заходу виступив Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з інформації, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського і Західно-Мічиганський університет (США).

Ключовими стали два круглі столи на теми: «Політизація ісламу і громадянське суспільство в арабських країнах: тріумф демократичних цінностей або геополітична конкуренція?» та «Православна цивілізація в глобальному світі» (пам`яті А.С.Панаріна).

«КОНФЛІКТ ПОКОЛІНЬ» ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Доктор наук державного управління, професор кафедри політичних наук та міжнародних відносин Таврійського національного університету Т.Сенюшкіна відзначила тенденцію «розриву поколінь», яка простежується сьогодні.

- Це проявляється в наявності у різних поколінь різної системи цінностей і зниженні у молодого покоління цінності моральних засад - чим молодші, тим нижча цінність моральних імперативів, переважають матеріальні цінності. Ця проблема обговорюється в Європі, а в Україні поки що не стала предметом обговорення дослідників, що вивчають проблеми суспільно-політичного розвитку », - зазначила Т.Сенюшкіна.

На її думку, основні причини «розриву поколінь» - віртуалізація життєвого простору молоді, захоплення комп`ютерними іграми, які замінюють дітям і підліткам реальний світ.

Серед факторів професор назвала також наркоманію, дитячий алкоголізм, зростання злочинності, пізніше дорослішання.

- Проблема поглиблюється активним реформуванням українського суспільства на тлі світової кризи. Інфантилізм молодого покоління, зростаюча кількість цивільних шлюбів, у яких не народжують дітей ...

Наслідки для суспільства важкопрогнозовані, враховуючи, що через невеликий проміжок часу сучасні діти та підлітки, з переважаючими суто матеріальними ціннісними орієнтаціями увійдуть у поле політики і великого бізнесу, - відзначила Т.Сенюшкіна.

Ця проблематика, на жаль, поки не отримала широкого розвитку в науковому співтоваристві України, але окремі її аспекти є предметом аналізу фахівців у галузі педагогіки, соціальної роботи, психології. Віднедавна вона почала озвучуватися на рівні світового наукового співтовариства, зокрема в рамках конференцій, що проводяться Європейською соціологічною асоціацією.

ІСТОРИЧНЕ ПРАВОСЛАВ`Я ЗМУШЕНЕ ПРОТИСТОЯТИ «ГЛАМУРНОМУ» ПРАВОСЛАВ`Ю

Настоятель Покровського храму в Нижній Ореанді протоієрей Микола Доненко вважає, що в даний час історичне Православ`я змушене протистояти «пригладженому», «гламурному» православ`ю і церковному уранопрентизму.

- Цей дисонанс необхідно осмислювати, оскільки він є більш серйозно проблемою, ніж радянський атеїзм, - упевнений священик.

Отець Микола підкреслив, що "постмодерн, як художня система, не має абсолютного сенсу, все взаємозамінне, взаємовиключні речі можуть сусідити.

- Як не дивно, політкоректність не припускає прагнення істини. Її завдання - забезпечити толерантність, контролювати громадську думку під потрібним кутом, яке, як ми бачимо, стає альтернативою Заповідям Божим, - каже отець Микола.

Він так само стурбований тим, що сучасна молодь і підлітки все більше поринають у віртуальний світ, «у якому немає реальних проблем, немає шорсткостей і терпкості реального життя».

- Але духовне зростання людини неможливе без усвідомлення свого місця в цьому світі, без усвідомлення труднощів і подолання їх, - зазначає протоієрей Микола Доненко.

Говорячи про Іслам, він зазначив, що «справжні носії великих релігійних традицій, як Ісламу, так і Православ`я, завжди зможуть домовитися між собою, зрозуміти один одного».

Разом з тим отець Микола звернув увагу, що з ліберальною інтелігенцією домовитися неможливо, оскільки «симфонія Церкви з лібералізмом - симфонія апостазії».

- У лібералів основна життєва мета - стати тим, ким хочеш, у Православних - стати, тим ким створив і задумав тебе Бог, - зазначив Микола Доненко.

Він звернув увагу на те, що держави, які проголошують ліберальні цінності і часто декларують себе в якості провідників ліберальних ідей в іншому світі, будують свою реальну зовнішню політику на зовсім інших принципах.

- Там немає місця ні цінності людського життя, ні поваги до особистості людини, до самобутньої культури. Прикладів тому - безліч, у тому числі і бомбардування мирних поселень в Югославії, і агресія по відношенню до Іраку, Лівії і так далі ...

Доведені до абсурду ліберальні цінності виправдовують, навіть більше того, нав`язують суспільству «нормальність» одностатевих шлюбів, відсутність будь-яких заборон і моральних норм. Це руйнує підвалини, Європейську цивілізацію. Ми повинні пам`ятати, яким би не було цінне земне життя, у всіх випадках воно не цінніше Вічності. На цій основі повинна формуватися система цінностей, - закликає Микола Доненко.

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОМАДСЬКОЇ СОЛІДАРНОСТІ В УКРАЇНІ

Доктор історичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень А.Майборода, кажучи про морально-етичні основи суспільної солідарності в Україні, наголосив на проблемі пошуку підстав для формування суспільної солідарності.

У своєму виступі вчений звернув увагу на відсутність в українському суспільстві базису для консолідації атомізованого українського суспільства, в якому, судячи з результатів останніх виборів до Верховної Ради, все більший вплив здобувають як ліворадикальні, так і праворадикальні політичні партії.

Процесам радикалізації суспільства сприяє філософія «швидких грошей» як домінуюча у представників великого бізнесу, котрі ігнорують необхідність інвестування коштів у національну економіку. Глибинні причини цього дослідник бачить у несформованості у цієї верстви українського суспільства національних пріоритетів.

На його думку, показовим повинен бути досвід національної буржуазії європейських країн, яка, отримавши приклад революційних катаклізмів Росії та Німеччини, що призвели до влади радикальні сили, усвідомила необхідність створення умов для задоволення хоча б вітальних потреб населення і проведення соціально спрямованих реформ.

- На сьогодні в Україні найбільший рівень довіри населення виявляє до членів своєї сім`ї і родичів, тобто інституцій, котрі атомізують суспільство, що, відповідно, перешкоджає його солідаризації, - зазначив професор.

Він навів приклад: за підсумками соціологічних досліджень, інституцією, яка найбільшою мірою захищає інтереси людей, є Церква. На думку А.Майбороди, Церква може зіграти значущу роль у поширенні в суспільстві загальнолюдських цінностей, що мають величезний потенціал для солідаризації суспільства.

Експерт звернув увагу на важливий момент: релігійні організації, що визнають в основному, наявність у них спільних цінностей, вважають можливими їх реалізацію тільки в рамках власних конфесій, а також використовують свій авторитет для організації акцій, якими провокуються конфліктні відносини в суспільстві.

На думку А.Майбороди, сьогодні найважливішим є досягнення єдності норм і цінностей між різними соціальними верствами, між елітою і масами, між багатими і бідними. Оскільки нерівність руйнує справедливість, що послідовно руйнує солідарність.

- Однією з найнебезпечніших тенденцій є зниження рівня віри в справедливість і можливість її захисту. Тільки віра у справедливість як зворотна сторона солідарності може бути ефективним чинником психологічної мобілізації населення, - впевнений професор.

Професор факультету релігійного навчання Західно-Мічиганського університету (США) Р.Зіберт вважає основною проблемою в релігійній сфері наявність у християнстві та ісламі радикальних течій.

- Є люди, які хочуть бути і віруючими, і користуватися благами сучасної цивілізації. Але в радикальних релігійних течіях таке ставлення сприймається як злочин, зрада, - зазначив Р.Зіберт.

Протиставлення позитивізму і релігії, на думку доктора Зіберта, є помилковим. У реальності небезпечні процеси радикалізації, які необхідно контролювати, як необхідно контролювати і громадянське суспільство, яке при відсутності зовнішнього стримуючого і спрямовуючого впливу неминуче спровокує кризові стани.

ЗАХИСТ РЕЛІГІЇ АТЕЇСТОМ

Доктор філософії К.Селнес, радник з філософії та соціальних наук Норвезької гуманістичної асоціації особливо підкреслив помилковість ідеї про зникнення провідної ролі релігії в суспільно-політичних процесах і відзначив зростання її значущості в умовах глобалізації культурного і релігійного простору.

При цьому, на думку доктора філософії, відбувається активна радикалізація не тільки політичного ісламу, але поширення по-екстремістському налаштованих християнських і індуїстських релігійних течій.

Міркуючи в контексті примату прав людини та необхідності надання кожній релігії права декларувати свої цінності, дослідник підкреслює небезпеку войовничих релігійних настроїв, в рамках яких одні релігії декларативно відмовляють іншим у праві на істину, що неминуче призводить як до міжрелігійних конфліктів, так і до трагічних ситуацій одноосібного протесту , як, наприклад, А. Брейвік (Норвегія).

На думку К. Селнеса, найбільш оптимальний шлях запобігання міжрелігійних конфліктів - це конструктивний діалог між різними релігійними течіями та визнання ними наявності об`єднуючих моральних категорій, а також і реалізації їх у контексті захисту прав людини.

Доповідь Малюкявічюса Неріюса, доктора соціальних наук, наукового співробітника Інституту міжнародних відносин і політичних наук Вільнюського Університету (Литва), була присвячена, в тому числі, й ефективності використання «Soft Power» (американської концепції м`якої сили) як зовнішньополітичної концепції для Росії, що реалізується в рамках проекту «Російський світ».

Гостра полеміка навколо цього виступу був викликана, у тому числі, наявністю і активним використанням США в рамках "Soft Power" подвійних стандартів, маніпуляцій на ліберальних гаслах, гаслах етнічного самовизначення, повалення «недемократичних режимів» тощо.

Доктор Неріус підкреслив, що використання цієї концепції за визначенням припускає наявність таких технологій, які набагато краще розроблені саме в США, і Росія не може бути в цьому контексті ефективнішою за Сполучені Штати, що робить актуальним вироблення власної, альтернативної концепції, якою міг би стати проект Євразійського Союзу. Україна, як мультикультурна держава, могла б стати.

Професор кафедри політології та політичного управління Кубанського державного університету О.Баранов підготував доповідь «Черкеська етнічна ідентичність: конструювання та маніпуляції в контексті геополітичної конкуренції на Кавказі».

На прикладі аналізу штучного формування етнічної конфліктності на Північному Кавказі, О.Баранов стверджує, що найчастіше у представників етнічних груп, які є учасниками етнічних конфліктів, немає реальних підстав для участі в конфлікті.

- У даному випадку етнічні конфлікти провокуються зацікавленими в цьому зовнішніми силами, які переслідують абсолютно раціональні цілі, пов`язані наприклад, з геополітичними інтересами, або із суто економічними інтересами Вони конструюють конфлікти, створюючи міфи про присутність в історичному минулому етнічних груп актів геноциду по відношенню до них , про ущемлення їх прав, а також штучно формують етнічну ідентичність, - зазначив спікер.

РЕЛІГІЇ В СУЧАСНОМУ МЕДІА-ПРОСТОРІ

Тенденція до розширення майданчика віртуальних технологій з пропаганди і навіювання, де помітне місце займає «поширення релігійної та політичної інформації», була відзначена у виступі Р. Муллагалієва, викладача кафедри журналістики Приволзького Федерального університету, заступника начальника відділу Всесвітнього конгресу татар.

У доповіді зазначалося, що «сучасна публічна сфера стає ареною нових інформаційних протиборств на етно-конфесійному та політичному ґрунті з використанням методів і засобів, використовуваних при веденні інформаційної війни», вона монополізується окремими владними групами в інтересах інформаційного контролю над громадянським суспільством і подальшої маніпуляції його духовними ціннісними орієнтирами.

Виступ викликав гостру дискусію, де обговорення сконцентрувалося навколо пошуку чинників, які змушують сучасну молодь надавати перевагу не традиційним релігіям, з глибокими історичними коренями, а неопротестантським сектам, а також таким організаціям як Свідки Єгови, кришнаїти тощо.

У ході дискусії було висловлено думку, що така тенденція може бути такою, що результує два фактори.
По-перше, це падіння рівня авторитету кліру традиційних конфесій, який роздирають внутрішні протиріччя. По-друге, це інфантилізм сучасної молоді, небажання долучатися до релігійних традицій, які вимагають значної роботи над собою. Вони воліють реалізовуватися в рамках релігій зі схематичними, спрощеними системами цінностей, де можна досягти швидкого підйому внутрішніми ієрархічними східцями.

УРОКИ ЄВРОПИ ТА ДОСВІД МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМУ В КРИМУ

Проблема взаємодії приймаючого суспільства і мігрантів піднімалася в доповіді Є.Чорного, кандидата психологічних наук, доцента, декана факультету психології Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Він аналізував цю проблематику в контексті краху політики мультикультуралізму в Європі.

Кризу мультикультуралізму в Європі вчений пов`язує з відсутністю глибокого розуміння почуттів і переживань мігрантів і відносною бездіяльністю європейських соціальних інституцій з психологічної адаптації новоприбулих. Крім того, тут простежується і недолік пропаганди конструктивних прикладів локальних випадків успішної інтеграції людей і груп у новому соціокультурному середовищі.

Прикладом успішної моделі інтеграції в приймаюче співтовариство за допомогою організації системи полікультурної освіти дослідник вважає досвід Криму.

Довідка УНІАН. «Релігія і громадянське суспільство» - щорічний семінар, який продовжує традиції наукового співробітництва українських та зарубіжних експертів, що досліджують теоретичні проблеми місця і ролі релігії та громадянського суспільства в сучасному суспільстві. Пропоноване для обговорення коло питань і міждисциплінарний характер семінару дозволяє аналізувати проблеми сучасного суспільного розвитку з феноменологічного рівня аналізу, виходячи і на рівні міжнародних відносин.

Частина II

Анастасія Горобець - для «УНІАН-Релігії».
 

УНІАН в Google News