Православна Церква сьогодні вшановує пам`ять преподобного Нестора Літописця.
Преподобний Нестор Літописець народився в 50-х роках ХІ століття у Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія і став послушником. Постриг преподобного Нестора наступник преподобного Феодосія, ігумен Стефан.
Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням. У монастирі преподобний Нестор ніс послух літописця. У 80-х роках він написав "Читання про житіє і погублення блаженних страстотерпців Бориса і Гліба» у зв`язку з перенесенням їхніх святих мощів до Вишгорода в 1072 році. У 80-х роках преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія Печерського, а в 1091 році, напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Іоанн доручив йому викопати з землі для перенесення в храм святі мощі преподобного Феодосія.
Головним подвигом життя преподобного Нестора було складання до 1112-1113 років «Повісті временних літ». Надзвичайно широке коло джерел (попередні руські літописні зведення та сказання, монастирські записи, візантійські хроніки Іоанна Малали і Георгія Амартола, різні історичні збірки, розповіді старця-боярина Яна Вишатича, торговців, воїнів, мандрівників), осмислених з єдиної, строго церковної точки зору, дали змогу преподобному Нестору написати історію Русі як складову частину всесвітньої історії, історії спасіння людського роду.
Чернець-патріот викладає історію Руської Церкви в головних моментах її історичного становлення. Він говорить про першу згадку про руський народ в церковних джерелах - в 866 році, при святому патріархові Константинопольському Фотії; оповідає про створення слов`янської грамоти святими рівноапостольними Кирилом і Мефодієм, про Хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі.
Літопис преподобного Нестора зберіг нам розповідь про перший православний храм у Києві, про Сповідницький подвиг святих варягів-мучеників, про «випробування вір» святим рівноапостольним Володимиром і Хрещенні Русі. Першому руському церковному історику ми зобов`язані відомостями про перших митрополитів Руської Церкви, про виникнення Печерської обителі, про її засновників і подвижників.
Доба преподобного Нестора була нелегкою для Руської землі і Руської Церкви. Русь терзали князівські міжусобиці, степові кочівники-половці хижими набігами розоряли міста і села, гнали в рабство руських людей, спалювали храми і обителі. Преподобний Нестор був очевидцем розгрому Печерської обителі в 1096 році. У літописі дано богословське осмислення вітчизняної історії. Духовна глибина, історична вірність і патріотизм «Повісті временних літ» ставлять її в ряд найвищих творінь світової писемності.
Преподобний Нестор помер близько 1114 року, заповівши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Він похований у Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського.
