Сьогодні Руська православна Церква святкує пам`ять святого благовірного князя Данила Московського. Заснований ним Данилів монастир в радянський час був закритий останнім, а відкритий першим - в 80-і роки. Тепер тут знаходиться резиденція Святішого Патріарха і «міністерство закордонних справ» Церкви - Відділ зовнішніх церковних зв`язків. Історія обителі була довгою, але зв`язок з небесним покровителем і засновником її відчувалася завжди, повідомляє Тетянин день.
Про життя московського князя Данила Олександровича відомо вкрай мало. Четвертий син Олександра Невського. Народився в 1261 році. У два роки від народження отримав у спадок Московське князівство.
Перші відомості про Данила як про самостійного государя відносяться тільки до 1282 року, коли спільно з новгородцями москвичі воювали Дмитрів. У літописах міститься ще кілька згадок про військові успіхи та невдачі князя. Москва в ті часи була самим пересічним князівством.
На початку свого правління Данило Олександрович примикав до різних князівств і під кінець XIII століття він уже очолив московсько-переяславсько-тверський політичний союз. Сила Москви зростає: в 1296 році князя Данила запрошують правити в Новгороді. Сам князь не поїхав, але послав свого сина Івана, майбутнього Івана Калиту. А в 1302 році, вже в кінці життя, Данило приєднує до Московського князівства Переяслав.
Данило Московський помер в 1303 році, прийнявши перед смертю чернецтво.
Благовірний князь Данила заснував Свято-Данилівський монастир. У цьому монастирі він прийняв чернецтво, тут же і був похований.
Біографія Данилівського - самого древнього з московських монастирів - багата несподіваними поворотами. Через 30 років після смерті князя Данила братію обителі переводять в Кремль - так було засновано Спаський монастир. Потім в епоху великого будівництва за Івана III, коли італійські майстри перебудовують на новий лад весь архітектурний ансамбль центру Москви - і кремлівські стіни, і палаці, і головні собори, - Спаський монастир переводять на нове місце, за місто. Тепер це Новоспаський монастир.
У XVI столітті, зайшла мова про канонізацію Данила Московського, були написані стихири і канон святому, але настала Смута... Його нетлінні мощі були знайдені в 1652 році, ще при Олексії Михайловичі. Але тільки в кінці XVIII століття благовірний князь був зарахований до лику святих.
У житті монастиря проявилося й зробилося ясним те, що не донесли до нас літописи про князя Данила. Ті риси його особистості, які стерлися за сторіччя, можна вгадати в образі обителі. І для нащадків благовірний князь Данило - насамперед засновник Данилівського монастиря, засновник московської державності та небесний покровитель столиці.
