Чому Тетянин день - день студентів?

Який стосунок має до Московського університету римська діва-мучениця Тетяна? Чому вона покровителька студентів? 

День студентів - 25 січня - свято, яке молодь широко відзначає в Україні, Росії, в Білорусі і Молдові. Але яке відношення має до студентства мучениця Тетяна - римська дівчина, яка жила в третьому столітті нашої ери?

Відповідаючи на це питання, зазвичай згадують, що саме в Тетянин день, 12-го січня за старим стилем, 25-го - за новим, в 1755 році, імператриця Єлизавета Петрівна підписала указ «Про заснування Московського університету».
З другої половини XIX століття цей день стає Тетяниним - неофіційним студентським святом, яке святкують не тільки студенти, а й дорослі, що в різні часи закінчили вуз.

Настоятель храму святої Тетяни при Московському державному університеті протоієрей Максим Козлов упевнений, що дата заснування Московського університету була обрана Єлизаветою Петрівною не випадково. Як не випадково була присвячена святій мучениці Тетяні і університетська церква. Студентство - особлива пора в житті людини, це якийсь рубіж, це час становлення особистості, час самовизначення, вибору головного шляху.

На думку о. Максима, відповіді на питання слід шукати в життєвому шляху святої Тетяни.

"Я хочу бути святою! Навчи мене, Господи ..."

Татіана (у перекладі з грецької ім`я означає «упорядниця») - римська дівчина, яка жила в третьому столітті нашої ери. Майбутня свята народилася в знатній римській сім`ї таємних християн. Вона відмовилася від заміжжя і була цнотлива.

З ранніх років батьки брали Тетяну на таємні нічні богослужіння в катакомбах.
Будучи маленькою дівчинкою, Тетяна просила Бога: «Я хочу бути святою! Навчи мене, Господи, не любити нічого і нікого так міцно, як Тебе! Навчи мене, Господи, робити тільки те, що Тобі завгодно, зроби мене Твоєю служницею!», - розповідає житіє святої.

Ставши старшою Тетяна віддала всі сили церковному служінню, була поставлена дяконисою в одному з римських храмів – опікувалася ув`язненими, хворими, позбавленими даху над головою. В її обов`язки входило вчити вірі оглашених жінок і дівчат, готувати їх до святого Хрещення, прислужувати при здійсненні цього таїнства, дбати про бідних, про хворих і сиріт.

У Римі було багато язичницьких храмів, і суспільне життя тісно пов`язувалося з релігією.
Участь у народних святах християни вважали зрадою Христа, їм доводилося приховувати свою віру в істинного Бога.
Коли спалахувало чергове гоніння на християн, їх примушували при всіх Проклясти Христа, тоді навіть таємні християни оголошували про свою віру, і позбавлялися життя.

Під час гонінь на християн при імператорі Олександрі (царював з 222 по 235 роки) Тетяну привели в храм Аполлона і намагалися змусити поклонитися статуї язичницького бога. За переказами, Тетяна піднесла молитву Ісусові Христу, стався землетрус, статуя Аполлона зруйнувалася, обрушилася частина храму.
У житії Тетяни говориться: «Диявол, що мешкав в ідолі, з гучним криком і плачем біг від того місця, причому всі чули крик його і бачили тінь, що пронеслася в повітрю».

Після цього Тетяну піддали тортурам, але, як свідчить переказ, сліди мук зникали з її тіла.
Під час тортур за молитвою святої мучителям явилися чотири ангели і голос з небес, звернений до Тетяни. Ці чудеса змусили вісьмох мучителів увірувати в Христа.
Новонавернені мученики голосно прославили Христа і прийняли жорстокі муки - всі вони були усічені мечем і відійшли до Господа, прийнявши хрещення у власній крові.

На другий день сам правитель Риму Ульпіан взявся судити Тетяну. Коли її привели з темниці, всі були вражені тим, що на ній не було видно навіть сліду від вчорашніх тортур. Тоді він наказав оголити її та гострими лезами порізати їй тіло. Як знамення її чистоти, з ран разом з кров`ю полилося молоко, і повітря наповнилося пахощами мирри.
Потім святу розтягнули на землі і довгий час били жезлами так, що самі мучителі втрачали сили і їх замінювали.

Вона ж залишалася непохитною, позаяк ангели Божі, як і колись, невидимо стояли біля неї, підтримували її і відводили від неї удари на тих, хто намагався заподіяти їй страждань. Нарешті, дев`ятеро з катів впали мертвими, а інші, ледь живі, залишилися лежати на землі нерухомо.
Свята ж, вставши, викрила в брехні суддю і його служителів, кажучи, що боги їхні - бездушні ідоли.
Святу відправили до в`язниці. Вранці її знову привели на суд і знову всі були вражені її прекрасним виглядом. У цей день свята зруйнувала своєю молитвою храм богині Діани і знову зазнала за це тортур.

Наступного ранку Тетяну привели на арену Колізею і випустили лева. Димитрій Ростовський описує, що на подив усім, випущений з клітки лев не розтерзав святу. Замість цього, він лестився до неї і покірно лизав їй ноги. Натовп зажадав, щоб його прибрали з арени. Дехто кинувся виконувати побажання натовпу. Але лев тут же розірвав їх. Після того святу Тетяну кинули у вогонь. Але вогонь не торкнувся навіть її волосся, яким, як плащем, свята мучениця прикривала свою наготу під час знущань.

Язичники вирішили, що Тетяна здійснює чудеса за допомогою свого волосся. Її обстригли і ув’язнили в храм Зевса.
Коли на третій день до храму прийшли жерці, вони побачили, що ідол Зевса розбитий. Після цього Тетяні і її батькові було винесено смертний вирок. Їх голови були усічені мечем. Мученицька смерть Тетяни сталася 12 січня в 226 році.
Свята Тетяна вшановується в Православній і в Католицькій Церквах як мучениця перших століть християнства. Однак широко її шанування поширилося тільки серед східних християн.

Акафіст святій Тетяні

Підготувала Анастасія Горобець, «УНІАН-Релігії».
За матеріалами відкритих джерел.

 

УНІАН в Google News