14 января Церковь празднует Обрезание Господне. Хотя праздник и входит в число великих, особо почитаемых Церковью памятных дней, у невоцерковленных людей он, скорее, вызывает недоумение. Смысл этого праздника обычно остается тайной не только для невоцерковленных, многим прихожанам «со стажем» он также малопонятен.
О смысле и символизме Обрезания Господня мы спросили у пресс-секретаря Предстоятеля Украинской Православной Церкви протоиерея Георгия Коваленко и настоятеля храма во имя преподобного Агапита Печерского в Киеве протоиерея Андрея Ткачева.
***
Протоієрей Георгій Коваленко
– У церковному календарі немає нічого випадкового. І вшанування Обрізання Господнього є додатковим свідченням Церкви про істину Боговтілення. Те, що для нас є зрозумілим і не викликає сумнівів, викликало сумніви у перших християн. Коли Церква встановила шанувати день Обрізання Господнього, вона ще й ще раз наполягала на тому, що Христос по-справжньому втілився, Бог по-справжньому став людиною, яка мала плоть. І Христос – не ангел, Христос – Боголюдина.
Як ми бачимо у Христі поєднання Божественного і людського, так само ми бачимо у Христі поєднання Старого і Нового Заповіту. Оскільки обрізання є якраз старозавітним заповітом, та свідчить про те, що Христос належить до богообраного народу, що Він з нього походить (а це підтверджує всі пророцтва, які були до цього про Христа).
Одночасно, Христос – початок Нового Заповіту. І ми ще побачимо в історії, як Він буде приймати хрещення від Іоанна Хрестителя, і тоді скаже слова: «Нині належить виконати всю правду», які міг би сказати, якби не був немовлям під час обрізання. Так само і нам з вами треба наслідувати приклад Христа. І якщо є встановлені до нас церковні традиції, церковні обряди, церковні таїнства, ми маємо виконувати їх, як виконав Господь наш Ісус Христос всі старозавітні настанови. Бо Він, як говорить, прийшов не відмінити, а сповнити. Так само і ми, виконавши всі обряди, все зовнішнє, маємо сповнити його змістом, змістом власного життя, змістом власного світогляду, щоб те, що ми сповідуємо ззовні, змінило нас зсередини і через нас змінило весь світ, який нас оточує.
Прот. Андрей Ткачев:
– Где бы вы ни были в этот день, знайте, что в обрезании Христу нарекли имя Иисус. Восьмой день от рождения – это день наречения имени. Имя Иисус – это божественное имя Иишуа – Бог Спаситель. Это имя Господа, которое было дано Ему и отцом, и Матерью. Ангел сказал Иосифу, когда родит Мария сына, назовешь Его Иисус. И Матери отдельно сказал: родишь Сына, наречешь Его именем Иисус.
Это имя Спасителя – божественное, святое, сильное. Таким образом, это, в принципе, день Иисусовой молитвы, то есть, молитвы именем Иисуса Христа, так как в этот день имя Спасителя открылось миру. Это день, в который железо впервые коснулось тела Иисуса Христа. Его крайняя плоть была обрезана – ребенок плакал, кровь лилась.
Но для нас это время Иисусовой молитвы: «Господи, Иисусе Христе, сыне Божий, помилуй мя грешного…».
Каждый христианин должен хотя бы понемножку, иногда читать молитву Иисусову. Обязательно в день памяти Василия Великого, Обрезания Господнего – в день дарования миру имени Спасителя – Иисус из Назарета. Поэтому на Василия Великого, в старый Новый год читайте Иисусову молитву.
