Субота,
19 серпня 2017
Наші спільноти

Пізнавальне драконознавство: свідчення давньої історії

У Біблії дракон - реальна тварина. Коли Адам давав тваринам імена, в числі перших стояв... дракон. Як виглядають дракони? Що знали про них наші попередники? 

Захоплення комерційним переліком буддійської релігії - справа суто пізніша, сучасна. Наші предки, скажімо, 100 років тому, знати не знали ні про жодних особливих тварин-покровителів. Однак, у нашій культурі з образом дракона пов`язано уявлення про «душогуба споконвічного», про ворога роду людського.

Про це хотілося б поміркувати, проаналізувавши зафіксовані свідчення...

У Біблії з образами зміїв і навіть драконів ми зустрічаємося часто. І грають вони дуже різні ролі. Змії - від диявола-спокусника при гріхопадінні до чудесного знака порятунку від хвороб в пустелі (мідний змій). Бачимо ми і драконів. Наприклад, (Пс 103, ст :25-27):

Це - море велике і просторе: там плазуни, яким немає числа, тварини малі з великими, там кораблі, там цей левіафан, якого Ти сотворив грати в ньому. Всі чекають Тебе, щоб Ти дав їм поживу у свій час.

Левіафан (скручений, звитий, звивається) - величезний морський дракон. У книзі Іова (40,20-41,26) ми знаходимо докладний опис цього страшного водного гіганта, з яким людина впоратися не може:

Коли він піднімається, силачі в страху, зовсім губляться від жаху. Меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцир. Залізо вважає за солому, мідь - за гниле дерево.

Однак Господь сильніше найсильніших і страшних тварюк, Він захищає людину від них: У знаменитому 90-у псалмі читаємо:

на аспида і василіска наступиши і попереши лева і змія (в синодальному перекладі - потопчеш лева і дракона).

Пророк Даниїл ім`ям Божим перемагає шанованого вавилонянами дракона (Дан 14, 23-27), зваривши якийсь склад (ком) і згодувавши його сильній, але дурній тварині і, тим самим, посоромив надії язичників.

Фреска грецького іконописця першої половини XVI століття Феофана Критського «Адам нарікає іменами тварин» (з монастиря св.Миколая в Метеорах).

Зауважимо, що в Св.Писанні, дракон - не міфічна істота, а цілком реальна тварина.

Тепер подивимося на фреску знаменитого грецького іконописця першої половини XVI століття Феофана Критського «Адам нарікає іменами тварин» (з монастиря св.Миколая в Метеорах). Тварини стоять в черзі до Адама; першими пробилися найстрашніші і сильніші тварини - лев, слон, орел, удав і... дракон.

Що ж знали про драконів наші предки? Пам`ятаючи, що дракони існують в міфології практично всіх країн - від Китаю до Південної Америки, перейдемо до документальних свідчень...

Ось перед нами цікавий документ всього лише 200-річної давнини: перекладений з латинської мови підручник «Історія про тварин безсловесних або фізичний опис найвідоміших звірів, птахів, риб, земноводних, комах, черв`яків і тваринорослин з додаванням повчальних уподібнень, з природи узятих», надрукований в Московській губернській друкарні в 1803 р. Зазначимо, що Царськосельський ліцей був відкритий 8 років потому, так що Пушкін цілком міг вчитися за такою книгою.

Окрема глава в підручнику, в розділі про змій, присвячена драконам (Draco).

Святий Георгій Переможець побиває дракона.

Хто ж такий дракон? Читаємо свідчення з давньої історії:

Цей є той Змій, про якого багато дивовижного розповідається скрізь у письменників. Не сильний стільки отрутою чи загризанням, понеже малий рот має, скільки силою і хвостом. Але не повинно думати, що Дракони величиною своєю бувають тільки з людину: бо Никифор (кн. XII, гл. 45) свідчить про одного з цього роду Змій, «якого вісім пар Волів ледь з місця могли зрушити, коли був убитий: і щоб він не заразив повітря, убитого його спалили». Що се не є вигадка або байка, то звідти випливає, що про іншого великого Дракона пишеться в Римській Історії у Лівія і Плінія. З яких Пліній (кн. VIII, гл. 14) пише: «на війні Пунічній біля річки Баграда в Африці був знайдений Дракон, противу якого полководець Аттіла Регул з усім військом вийшов і до тих пір від нього не відступив, доки оного, як якесь місто, осадив: який мав довжину 120 футів (тобто близько 37 м - В.С.), і якого шкіра і щелепа навіть до війни Нуматійської в Римі зберігалися.

Як виглядають дракони? На це наводиться чіткий і точний опис:

Дракон володіє зубами трьох видів на обох щелепах, очима дуже великими і настільки гостро бачить, що піїти їх називали охоронцями скарбів. Під підборіддям два великі відвіси висять на зразок бороди.

Але справжні Дракони дві мають породи: бо інші крилаті, у яких є крила не пір’яні, але шкіряні на спині на зразок пір`я, а інші не суть крилаті, але і ті й інші, як сказано, суть не що інше, як тільки великі Змії, яким зуби дано від природи не для того, щоб ними себе захищали, як роблять інші Змії, понеже Дракони хвостом своїм борються проти Слонів і Орлів, про битві яких сказано в главах про слонів і орлів.

Інші бувають руді, інші чорні, інші попеловидні, інші завдовжки по 5 (2,3 м - В.С.), інші по 10, інші по 39 і інші і по 40 ліктів (18,5 м - В.С.) .

Великі особливо лускою покриті по всьому тілу жорсткою, мають отвір пащу, довгий язик, довгі зуби подібні Кабанячим, якими коли гризуть, самі кістки в тілі переламують, і не стільки отрутою, скільки силою хвоста сильні бувають.

Чому ж у багатьох язичницьких країнах панує скоріше добре ставлення до драконів, можна зустріти навіть шанування їх?

1. Що бувають лагідні, беруть корм з рук людських, зустрічають, приходять і проводжають відходять, мають дивовижну любов і схильність до знань, сплять з малолітніми, і оних охороняють, як після видно буде.

2. Понеже рот мають дуже вузький, який здається не інакше як дудка, через який втягують в себе повітря і рухають, і коли вгризуть, не великий спричиняють біль, і не шкідливу отруту.

3. Понеже видом досить приємні і дивовижну величину мають.

4. Понеже з м`яса їхнього ліки проти хвороб і отрут складають.

Патріархи Нектарій, Арсакій і Сисіній (фреска сербського монастиря).

Однак, деякі дракони бувають керовані від диявола і мають здатність спокушати людей, щоб віддавали їм божественні почесті, поклоняючись тварі замість Творця. Свідчить блаженний Августин (Кн II. Бит.на XXVIII), що

«Змії і Дракони зручно збуджуються мовами людськими, і набагато зручніше, ніж яка-небудь інша тварина. Свідченням цього і то можливо, що перші прабатьки подібною з ними розмовою були спокушені: і дияволи подібно радіють, що їм дається така влада від Бога, щоб таким же чином, який застосували в раю, і після багатьох людей спокушати могли».

У книзі згадується про Епідаврського дракона, який для припинення в Римі епідемії був

«В Рим привезений, де з радістю і невимовним торжеством прийнятий, і божеськи шанований був, коли добровільно увійшов до приготованого для нього місця». І хоча моровиця минула, але без сумніву диявольська якась мана при тому була. І так завжди диявол Дракону, або Змію в Раї проклятому, у язичників почитаємо бути бажав.

Інколи ж біси просто можуть приймати вигляд драконів:

який водиться Дракон у чарівниць, той є сам сатана, який іноді приймаючи на себе вигляд Змія, є в погребах, іноді перетворюється в світлу і вогняну істоту і літає.

Однак при всьому цьому в підручнику викладаються і свідчення про добрі справи драконів:

Коли інші Змії дивним чином роблять хитрощі людям, але цей, що не маючи чим жити, замість лукавих хитрощів надає прихильність і послуги ...

Для прикладу з посиланням на історика Еліана наводиться розповідь про те, що в Аркадії дракон дружив з хлопчиком.

і коли батьки того побоялися, самого Дракона в ліс загнали. Але сталося можливо по щастю (написано саме так - В.С.), що покоління малих, прийшовши у вік, йшов по дорозі, потрапив на розбійників і голосно кричав. Тому звір, який вельми гостро чує і дуже гостро бачить, визнавши голос хлопчика онаго, з рук розбійників урятував і з ним разом повернувся в місто.

Кадр з мультфільму "Довірливий дракон".

Який же духовний сенс виносить автор підручника з усіх цих свідчень?

І коли жахливу величину мають Дракони, по справедливості ми дивуватися повинні:

1. Доброти Бога, який не благоволив, щоб ці тварини були численні, але суть рідкісні, бо так Бог все налаштовує числом, мірою і вагою.

2. Найбільшою мудрістю Бога, про яку в багатьох місцях вище цього сказано.

І ще один моральний урок викладає автор підручника, кажучи про те, що дракони, хоч і люті, з ретельністю годують дитинчат своїх, що

неабияк могло б бути застосовано проти перелюбниць, котрі умертвляли незабаром після народження немовлят своїх, чого ні звірі, ні Змії не роблять, крім одних Свиней.

Ось такі непрості вони - справжні дракони... І, як бачимо, цілком реалістичні. При цьому зізнається:

Тому Дракони суть в природі речей, але вони не що інше суть, як Змії дуже старі літами, і надмірно виросли в деякому з них роді, і тому нічим не різняться від інших Зміїв, як тільки величиною. Відтак пішов вислів: «Змій Змія якщо не з`їсть, драконом бути не може».

Це і для нас повчання з підручника 200-річної давнини - не будемо їсти один одного, та не станемо самі покритими жорсткою лускою і такими, що б`ють ближніх хвостом ...

Віктор Сударіков, "Православ`я і світ".
 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку