Свята праведна Анна була молодшою дочкою священика Матфана, що походив з коліна Левіна з роду Ааронового.
Чоловік її, святий праведний Іоаким, був родом з коліна Іудиного, з дому царя Давида. За стародавньою обітницею з роду Давидового повинен був народитися Месія.
Подружжя жило в Назареті Галілейському. Щорічно вони віддавали дві третини своїх доходів в Єрусалимський храм і бідним. По особливому Промислу Божому святе подружжя до глибокої старості не мало дітей. Подружжя сильно сумувало про це, тому що непліддя у євреїв вважалося тяжким нещастям і карою Божою. Святі гаряче молилися про дарування їм потомства.
В одне зі свят, коли ізраїльтяни приносили в Єрусалимський храм дари Богу, первосвященик, вважаючи, що бездітний Іоаким не мав благословення Божого, відмовився прийняти від нього дари. Святий Іоаким був глибоко засмучений. Він звернувся до родоводу дванадцяти колін ізраїльських і переконався, що всі праведні мужі мали потомство, включаючи столітнього Аврама. Не повертаючись додому, святий Іоаким пішов у пустелю і провів там сорок днів у суворому пості і молитві, закликаючи на себе милосердя Боже і омиваючи гіркими сльозами своє безчестя.
Дружина його, свята Анна вважала себе головною винуватицею їхнього горя.
Одного разу, побачивши серед гілок лаврового дерева гніздо де ледь оперилися пташенята, вона слізно молилася про дарування їй немовляти, обіцяючи принести в дар Богу народжене дитя. Як тільки свята Анна вимовила слова обітниці, Ангел Божий сповістив їй про виконання молитви і відкрив, що у неї народиться дочка на ім`я Марія, через Яку благословляться всі племена світу. Зрадівши, свята Анна поспішила до Єрусалимського храму, щоб подякувати Богові і повторити обітницю про присвячення Йому очікуваного немовляти.
З тим же благовістям з`явився Ангел і святому Іоакиму в пустелі і наказав йому йти до Єрусалиму. У Єрусалимі свята праведна Анна зачала Благословенне Чадо і народила Пресвяту Діву Марію.
До трирічного віку Пресвята Марія жила в будинку своїх батьків, а потім урочисто була приведена святими Іоакимом та Анною до храму Господнього, де виховувалася до повноліття.
Незабаром після введення в храм Пресвятої Богородиці вісімдесятирічний старець Іоаким помер. Свята Анна пережила його на два роки і відійшла до Господа сімдесяти дев`яти років. Похилий вік праведного подружжя показує, що народження у них Дочки було дією особливого Промислу Божого.
Церква називає Іоакима і Анну Богоотцямі, бо вони були предками Ісуса Христа по плоті, і щодня на відпусту Божественної служби просить їх молитов.
Більшість ікон, присвячених Зачаттю святої Анни, зображують Пресвяту Діву, яка зневажає ногами змія. Внизу ікони, по боках її, святі Йоаким і Анна зображуються зазвичай з піднятими вгору і молитовно складеними руками; очі їх також спрямовані вгору і споглядають на Божу Матір, Яка ніби парить в повітрі з розпростертими долонями; під Її стопами зображена куля, оповита змієм , що позначає диявола, який в особі занепалих прабатьків прагне підпорядкувати своїй владі весь всесвіт.
Здавна це свято особливо шанувалося вагітними жінками.
22 грудня - найкоротший день у році - день зимового сонцестояння. "Сонце на літо, зима на мороз", - говорили старожили. Метеорологічним явищам, супроводжуючим сонцеворот, надається велике значення. З цього часу відзначається поступовий приріст дня. Якщо на зимову Анну променисто і світло, 31 грудня буде ясно і морозно.
