Феодор, на прізвисько Студит, народився в Константинополі в 758 році. Стараннями своїх шляхетних і багатих батьків отримав хорошу й багатосторонню освіту. На 32-му році життя Феодор разом з дружиною Ганною вирішили присвятити себе чернечому життю. У Саккудіане, поблизу Константинополя, святий Феодор віддався найсуворішим подвигам чернецтва, ревно продовжуючи вивчати священне Писання, тлумачення Святих отців і творіння Василя Великого. Присвячений у пресвітера, Феодор проти своєї волі був обраний ігуменом. Між тим, його чекав новий подвиг протидії порушникам правди та істини Христової.
Цар Костянтин насильно змусив свою дружину Марію прийняти постриг у монастир, а сам одружився на своїй родичці. Приклад беззаконня не залишився без наслідувачів. Між наближеними до двору стали повторюватися випадки розлучень і незаконних шлюбів. Преподобний Феодор не захотів залишитися байдужим свідком зневаги статутами Церкви і виступив викривачем неправди царя.
Розгніваний Костянтин звелів заточити його до в`язниці, звідки після жорстоких катувань в 796 році преподобний разом з 10 ченцями був засланий в ув`язнення в місто Солунь. Після смерті Костянтина його мати цариця Ірина звільнила святого Феодора з ув`язнення і в 798 році надала йому управління Студійським монастирем. Преподобний Феодор упорядкував і огородив чернече житіє суворим статутом, відомим під ім`ям Студійського. За ним ченцям заборонялуся будь-яка власність, вони самі повинні були виконувати роботи, необхідні для існування монастиря.
Незабаром святий Феодор знову зазнав переслідувань від Никифора, який забрав престол у Ірини. В 809 році святий Феодор був засланий в ув`язнення з усіма послідовниками і тільки після смерті царя в 811 році був повернений до столиці. Через три роки преподобний знову виступив сповідником і захисником істини. За це, після страшних тортур, цар Лев заслав святого Феодора у віддалене ув`язнення в місто Метоп.
Звідти в 815 році переведений в Анатолію в Боніту, де до нього нікого не допускали, але преподобний Феодор письмовими посланнями продовжував діяти на користь Православ`я і встиг звернути багатьох іконоборців. За це його били, томили голодом і спрагою в сирій темниці, але він усе переносив з терпінням, зміцнювався і втішався долученням до святих Тайн.
У 820 році зі смертю Льва Вірменина закінчилося семирічне вигнання преподобного Феодора Студита. Повернувшись до Константинополя, святий Феодор не залишився там. Він не хотів перебувати байдужим свідком триваючої єресі. Преподобний Феодор пішов у відокремлене місце, на мис Акрит, поблизу Нікомидії, де разом з кількома учнями жив при церкві святого Трифона до смерті своєї у 826 році.
