У Севастополі днями були встановлені поклінні хрести – на в’їзді у місто з боку Бахчисарая та Ялти. Організували акцію представники місцевих козачих та інших проросійських радикальних організацій. Міська влада і церква висловилися проти. Експерти кажуть, що проросійські радикали провокують конфлікт із кримськими татарами, повідомляє Радіо свобода.

Один із організаторів цієї акції, лідер Координаційної ради російських організацій Таврії і Севастополя Володимир Тюнін каже, що хрести він із однодумцями не встановлював, а відновлював.

«15 листопада 1920 року до Севастополя в’їхав бронемобіль, пофарбований у червоне із зірками і написом «Антихрист». Більшовики найперше знесли православні символи. Оскільки за останні 20 років ці символи не були відновлені ні владою, ні церквою, то ми довго терпіли, а потім просто відновили ці хрести – в російському місті Севастополі, звідки пішло православ’я», – заявив Володимир Тюнін.

Він також наголосив, що два триметрові хрести встановлено на честь 91-ї річниці евакуації російської армії барона Врангеля з Криму, коли півострів захопили більшовики.

Севастопольська міськдержадміністрація офіційно заявила, що хрести встановлені без попереднього повідомлення влади і без церковного благословення. «Хрест не був освячений і не є християнською святинею», – мовиться в повідомленні на офіційному сайті адміністрації. Крім того, там стверджується, що для встановлення будь-якого нового культового знаку необхідно отримати погодження Міжконфесійної ради Криму «Мир – дар Божий».

Як зазначається у повідомленні, правоохоронні органи проводять перевірку з цього приводу.

Благочинний севастопольського округу УПЦ (Московського Патріархату) отець Сергій Халюта у місцевій пресі теж підтвердив неканонічність встановлення цих хрестів.

Відомий експерт із етноконфесійних питань Криму Ігор Семиволос вважає, що без гострої публічної реакції на встановлення хрестів з боку кримських татар ця ініціатива проросійських радикалів не досягне свого успіху.

Експерт вважає, що такі символічні дії, як встановлення православних хрестів, є важливим елементом у боротьбі всередині російського націоналістичного руху півострова за першість.

«Сам факт установки того чи іншого поклінного хреста не дає цим людям якихось дивідендів. У цьому випадку їм потрібне розголошення, а ще краще – конфлікт. І спаринг-партнери, яких вони хотіли б бачити у цьому конфлікті, є кримські татари», – зазначає оксперт.

За словами Ігоря Семиволоса, той факт, що ні Меджліс, ні Муфтіят не реагують на встановлення хрестів у Севастополі, нівелюють ефект цієї акції проросійських радикалів. Разом з тим експерт наголошує, що ключовим завданням для цих організацій є конфлікт як спосіб підтримання громадського інтересу до них, і на це треба зважати.

Встановлення проросійськими активістами подібного поклінного хреста без дозволу влади і благословення церкви під Феодосією у липні нинішнього року вилилося у сутички між проросійськими козаками і місцевими правоохоронцями.