НЕСТОР – ЛІТОПИСЕЦЬ (бл.1056 – бл.1113) належить до найосвідченіших людей Київської Русі кінця ХІ-початку ХІІ ст. Окрім богословських знань мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою.

Сімнадцятирічним юнаком прийшов до Печерської обителі. З юних літ дотримувався тілесної та душевної чистоти, глибокого смирення, суворого посту та безперервної молитви. Натхненно возвеличував та прославляв Бога.

Після трирічного випробування прийняв постриг. Головним послушенством його у монастирі стала книжна справа. В монастирі існувала велика бібліотека і молодий Нестор наполегливо опановував накопичені століттями знання, продовжуючи духовне зростання.

З його праць збереглися життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських. Та найвизначніший його твір – «Повість временних літ», складений за раніше написаними літописами, архівними і народними переказами та оповіданнями з поєднанням сучасних авторові подій. У своїх працях проповідував християнські ідеї, підкреслюючи водночас самостійність Київської Русі від Візантії. Закликав руських князів боротися за єдність земель.

Помер Нестор – літописець 9 листопада бл.1113р., похований у Києво-Печерській лаврі. Тому за церковним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора – літописця. А в Україні, починаючи з 1997р., відзначають День української писемності та мови.

Софійність

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram