Середа,
20 вересня 2017
Наші спільноти

Дива Києво-Печерської лаври

Лаврі 960 років... Територія православної святині є землею Богородиці... Тут упокояються мощі 123 Отців Печерських... Найцікавіші легенди і дива печерного монастиря.

Нещодавно виповнилося 960 років Києво-Печерській лаврі. Згадаємо найцікавіші легенди і дива цієї православної святині.

У далекому 1051 році, в печері, на одному з порослих лісом київських пагорбів, оселився монах Антоній. Його благочестя стало залучати віруючих, у нього з`явилися учні (співзасновником Лаври вважають Феодосія Печерського). Число ченців збільшувалося і незабаром вони покинули підземелля.

"Традиція печерних монастирів прийшла до нас з Близького Сходу. Там монахи витісували келії та храми в скелях, монастирі були схожі на ті, що збереглися в Криму, - тераса, і безліч входів в неглибокі приміщення. Спочатку за таким же принципом почали будівництво на схилах Дніпра. Але незабаром конструкцію довелося міняти. Залишався один укріплений вхід, де стояла піч. Вона гріла печери, в ній пекли хліб, - розповідає Владислав Дятлов заввідділом "Київ підземний "Музею історії Києва. - Ченці не були затворниками. Вони піднімалися на поверхню, обробляли город, ходили на ринок: продавали рукоділля і купували зерно. Ченці могли піти в місто, щоб проповідувати. В підземних келіях були дерев`яні ложа, елементи меблів. Але були аскети, які замуровували себе, залишаючи лише віконце для води і проскури. Донині багато хто з подивом і з жахом задають питання: як можна було жити в таких умовах? В ім`я чого? Для подвижника природний шлях від комфорту до простоти. Затишок розслабляє. Повинна панувати душа над тілом, а не навпаки. Тіло може ослабнути, захворіти, але воно все одно помре. Головне те, чим живе душа - така логіка подвижників".

ПЕРЕБУДОВА

"Під землею жили лічені ченці. Багато хто, хоч і хотілв вчитися у затворників, але не готові були понести всі тяготи суворої аскези, скажімо, вогкість і холод. Поступово монастирі почали перебиратися на поверхню, а печери стали використовувати для поховань, перебудовувати під кладовища . Виривали довгі ходи, вздовж яких створювалися похоронні камери. Наступним етапом перебудови став час, коли під землю стали масово приходити паломники. Схему печер спростили, ходи зробили ще довшим, що б люди не товпилися. Галереї закільцювали, і потоки прочан не перетиналися. Стіни прикрасили, стилізували під Римські катакомби, - розповідає Дятлов, - На те, яким був древній печерний монастир, можна було б подивитися на південній околиці Києва в урочищі Церковщина - ХІ-ХІV століття. Це цілий комплекс підземних приміщень: храми, келії, усипальні, зернові ями, переходи між трьома поверхами. Але через аварійний стан печер на екскурсії накладено мораторій ".

СИМВОЛІЗМ

У християнстві образ печери має великий символічний зміст. З нею пов`язане народження і воскресіння Ісуса. Для монаха цей також символ того, що він вмирає для колишнього гріховного людського життя. І, безумовно, в добре ізольованому приміщенні легше зосередитися на молитві. "І в наші дні традиція не вичерпалася. І на Близькому Сході, і в Криму є печери, де мешкають ченці, - розповідає Владислав Дятлов.

Зруйнований Успенський собор (фото з архівів Києво-Печерської лаври)

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР

У 70-х роках ХІ століття був закладений Успенський собор. Згідно з переказами, по молитві засновника Лаври ченця Антонія з неба зійшов вогонь. Він спалив на одному із схилів всі дерева та кущі - з`явився рівний майданчик для будівництва. Архітекторами православної святині стали 12 грецьких майстрів. Прийнято вважати, що сама Богородиця з`явилася до них з проханням звести храм. Вона дала зодчим золото на будівництво, мощі семи святих, нерукотворну ікону і показала на небі контури храму. Саме тому про Лавру кажуть: "небесам подібна", і вважають її землею Богородиці (свята земля, яка знаходиться під особливим заступництвом Богоматері).

ШАПОЧКА МАРКА ПЕЧЕРНИКА (ГРОБОКОПАТЕЛЯ)

Ця реліквія зціляє людей, хто надіне її. Зберігається цей металевий головний убір, вагою в чотири кілограми в Ближніх печерах. Парафіяни можуть надіти його після закінчення молебню і вірять, що він вбирає в себе весь негатив, вгамовує пристрасті, порчу, наповнює чистою енергією. Цікаво, що цю шапку кілька разів приміряла і Алла Пугачова. Нібито вона навіть зцілила російську зірку від головного болю.

ЖІНКИ

Незважаючи на те що Лавра - монастир чоловічий, в ньому жила і жінка. Дочка російського купця Дар`я втекла з батьківського дому і, переодягнувшись хлопцем, стала вести чернечий спосіб життя. Жила відлюдником в печері Китаєвої пустелі, харчувалася хлібом, водою, ніколи не тримала в печерній келії вогню. Про те, що це дівчина, ніхто не знав. Слава про ченця дійшла до імператріці Єлизавети, і вона особисто клопотала про те, щоб дівчина стала ченцем Києво-Печерської лаври. Про те, що рясу носить діва, дізналися тільки після її смерті: рідня дівчини побачила портрет Досифея і впізнала в ньому зниклу Дарину.

Є ще в Лаврі мощі святої діви Іуліанії, княжни Ольшанської. Батько її був благодійником, і тому тіло князівни поховали біля лаврської церкви. Через деякий час труну розкрили і виявили, що тіло дівчини нетлінно. Також в Дальніх печерах зберігається частка мощів Єфросинії Полоцької - ігумені Спасо-Преображенського монастиря в Полоцьку.

ЧУДОТВОРНОІ ІКОНИ

Головна реліквія Лаври - нерукотворний образ "Успіння Божої Матері". За однією з легенд, перед ним молився Петро Великий, вирушаючи під Полтаву. На жаль, ікона була загублена, але копія цієї святині зараз знаходиться в Хрестовоздвиженському храмі над царськими вратами і також є чудотворною.

Ще один дивний образ Божої Матері називається "Печерська Похвала". Створили його в XVIII-XIX століттях у самій Лаврі, і свою назву він отримав через те, що в ньому є частки мощів Києво-Печерських святих. Образ зціляє від хвороб, захищає від негараздів.

Чудотворний образ "Успіння Божої Матері"

МИРОТОЧИВІ ГЛАВИ

Ці черепи спочивають у скляних і срібних посудинах і встановлені в одній з підземних церков. Про чудеса мироточіння було сказано ще в середньовіччі: "Вони, будучи сухі і не покриті шкірою, виділяють з себе надприродним чином миро, і миро не просте, але має хист зцілення недуг кожного, хто з вірою приходить і помазує тим миром" . За часів СРСР глави були передані в музей, де перестали мироточити. Але коли в 90-х монастир було відроджено - вони знову почали виділяти миро. Додамо, що в кінці XIX ст. припустили, що одна з мироточивих глав належить св. Клименту Римському (сучасник апостолів, четвертий папа римський, був висвячений святим Петром)

МОЩІ

Одне з найдивовижніших див Лаври - святі. У печерах і соборах покояться мощі 123 Божих угодників. Згідно до староруських билин, в печерах Лаври лежить і тіло воїна Іллі Муромця. До його мощів приходять молитися про дарування сили. Інший легендарний монах Нестора Літописець (вважається автором "Повісті временних літ"), також покоїться в Лаврі, його просять про допомогу в науках.

Дальні печери

ПЕЧЕРИ

Дивно не тільки те, що вони збереглися, незважаючи на вік. За переказами, до ченців у них жили розбійники. Награбоване вони ховали, і по сей день ходять легенди про незчисленні скарби. Але набагато більше історій пов`язано з протяжністю печер, мовляв, вони доходять до інших печерних монастирів в Чернігові, Пскові, Почаєві. Але згідно вимірам геодезистів, протяжність печер всього близько 300 м. Знаходяться вони на глибині 10-15 м.

СВЯТІ ДЖЕРЕЛА

У нижній частині Лаври стоять дві каплиці над колодязями, викопаними преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими. Незважаючи на близьку відстань, вода в колодязях має різний смак, і, за легендою, відображає характер старців - один був м`якший, другий більш суворий з братією. Ще одне джерело називається "Сльози Пресвятої Богородиці". Як свідчить переказ, його знайшли за часів страшної епідемії. Пастухам з`явилася Пресвята Богородиця, і на місці, де вона стояла, било джерело. Випивши його води пастухи негайно зцілилися. Також розповідають, що це джерело дивом уціліло в 70-х. Тоді джерела заводили в бетонні дренажні системи. Але коли робітники попили зі святого джерела, то вирішили його не чіпати, так їм сподобалася вода.

ОЧИЩЕННЯ ВІД ГРІХІВ

Троїцька церква - єдиний з храмів Лаври, який жодного разу не руйнувався і зберігся в первозданному вигляді (побудований в ХII столітті). Під аркою цього храму розташований центральний вхід в монастир, і, за повір`ям, якщо пройти під Святими вратами двічі (досить зайти і вийти) – позбавляєшся від гріхів.

ДЗВІНИЦЯ

Її висота - 96,5 м, і довгий час вона залишалася найвищою будовою в Україні (зараз рекорд у столичного хмарочоса Парус - 130 м). Розповідають, що в радянські часи було вирішено "принизити" Лавру, і меч Батьківщини-матері планували робити вище хреста на дзвіниці. Але коли почалося будівництво, під монументом почав просідати грунт. Будівництво призупинили, а потім зменшили висоту обеліску. Нібито це будівельникам порадили святі отці, і після цього зникли проблеми з просіданням.

 УСПЕНСЬКИЙ СОБОР: "У СВЯТИХ Є РИСИ МОНАХІВ ЛАВРИ"

Зараз для паломників і туристів відкрита лише частина Успенського Собору. Уже кілька років ведуться роботи з відновлення підірваного під час ВВВ храму, і ще кілька років знадобиться на їх завершення. Ми побували всередині святині Києва та поспілкувалися з іконописцями. І перші наші запитання були, звичайно, про надприродне. "Диво це те, що нам вдалося завершити роботу, - зізнався столичний художник Андрій Дмитренко, - В 2007 році були виділені кошти на розпис храму. Почалися активні роботи, але через кілька місяців джерело фінансування вичерпалося. Продовжували працювати безкоштовно - не можна було зупинятися за технологією, після паузи всі роботи довелося б починати заново". Але, за словами художників, було ще одне диво. "Варто було зупинитися на кілька днів, як з`явилося неймовірне бажання писати знову. Народився певний зв`язок між нами і храмом", - розповідає Микола Дмитренко. У розписі храму брав участь Андрій Гончар - син співачки Ніни Матвієнко. Розповідають, що працював він допізна, і часом його мало не виганяли з храму чергові.

Іконописець за роботою в Успенському соборі

ОБРАЗИ

За словами художників, основна складність розпису полягала в тому, що доводилося відновлювати складні за композицією роботи. Один сюжет міг об`єднувати відразу кілька десятків персонажів. І всі вони пов`язані єдиним дійством, і кожному треба було надати індивідуальні риси. Внутрішнє оздоблення храму відновлювали за акварелями, зробленим наприкінці ХVIII століття. На малюнках відображалася гамма кольорів, композиція, але риси обличчя розгледіти було неможливо, їх доводилося вигадувати. "Бувало так, що прототипами ставали сучасні монахи. З натури ми не писали, але запам`ятовували риси обличчя, а потім переносили їх на стіни собору", - розповідає Андрій.

ГЛАС

Працювали художники в тиші. "І раптом одного разу я чую чоловічий голос:" Дай сірники". Повертаюсь до інших художникам, питаю:" А хто їх просить? "У відповідь - тиша здивована, - розповідає Андрій. - Після прохання: " Посвіти мобільним "- здогадалися, що голоси лунають з вентиляційної шахти. Туристи відійшли від маршруту і зайшли в галереї, які тягнуться під Успенським собором ".

ЗАПОВІДНИК: ЗЕМЛЯ ЛАВРИ ДОПОМАГАЄ ВИРІШУВАТИ ПИТАННЯ З КАБМІНОМ І ПІДГОТОВКОЮ ДО ЄВРО-2012

Лавра - це не тільки храми і святині. На 24 гектарах святої землі розташована низка музеїв з унікальними експонатами - чого тільки варта Скіфська Пектораль з Музею історичних скарбів. Не так давно відкрився Музей Історії Лаври. Там можна подивитися на бюст Нестора Літописця - його відтворили за черепом святого. А цієї неділі відкривається виставка, присвячена 100-річчю смерті Петра Столипіна. З Росії обіцяють привезти речі, які відображають ту епоху: кольорові фото тих років, мундир, подібний тому, в якому ходив прем`єр, афіша опери, на якій був убитий прем`єр.

"Робота тут не зрівняється ні з якою іншою. Такого не відчуєш ні в одному кабінеті або офісі. Навіть коли ти завантажений понад міру - з`являється хвилина для того, щоб зупинитися, постояти, відчути неспішний плин часу", - розповідають співробітники заповідника.

"Я неодноразово помічала, як допомагає земля Лаври. Буває, приїжджаєш з наради в Кабміні, де не вдалося вирішити потрібні питання, і відчуваєш, що вони будуть зняті, - зізнається гендиректор заповідника Марина Громова. - Ми дуже переживали, що до Євро-2012 дзвіниця залишиться в лісах (вона зараз на реставрації. - Авт.). Слава Господу Богу, отримали гроші на реставраційні роботи. Я впевнена, що до чемпіонату наша "візитівка" буде блищати на весь Київ ".

Влад Абрамов, "Сегодня"

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку