"Церква - це не тільки стояти на колінах і молитися",- розповідає вінничанка Світлана Масліч. Дівчина сім разів їздила за кордон із групою віруючих римо-католицької церкви. Була в Італії, Іспанії, Австрії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Республіці Монако, на курортах Кан і Ніци.
"Католицька церква поєднує світське життя і духовне, бо ми живемо у реальному світі, а не тільки в молитвах. Хоч поїздки і духовні, але є багато часу щоб пізнавати країни, культуру, відпочити".
Перша поїздка була у 1999 році до Польщі, потім в 2000 в Італію. Вона тривала 10 днів і за цей час Світлана побувала у Падуї, Перуджі, Флоренції, кілька днів у Римі й Ватикані та Австрії.
"Це не тільки походи по храмах, хоч вони є світовими пам`ятками культури. У Вероні, наприклад, ми ходили дивитись на балкон, де ніби були Ромео і Джульєта. Коли в 2007 їздили в Італію, була класна екскурсія у Венеції, катались на гондолах, купались в Адріатичному морі. Цього року їздили В Іспанію. Відпочивали на пляжах Кан і Ніци".
За двотижневу поїздку в Іспанію з відкриттям візи, подорожами, екскурсіями, ночівлею та харчуванням Світлана заплатила 300 євро. Побувала в Мадриді, Барселоні, Будапешті, День провела на пляжах Республіки Монако.
Найдешевша була поїздка весною минулого року до Варшави — близько 300 гривень.
Найдорожчою була Італія після 90-х.років - 200 доларів.
"Тепер це недорого, але тоді у мене зарплата була 15 доларів. Це одна з найвищих на той час серед всіх, хто їздив".
Поїздка в Німеччину до Кьольну у 2005 році включала прогулянки Рейном, Бонн, Дюсельдорф.
"Все за тебе організовують і планують. Ночуємо у сім`ях, там же харчуємось. Це додаткові знайомства й зав`язуються дружні стосунки із людьми з різних країн. Їм треба з України брати наші сувеніри, можна цукерки. Дуже люблять невеликі православні ікони.
Правда тяжкувато з мовою. Якщо я знаю польську й мені було легко у 2002 році під час поїздки у Краків, Варшаву, Ченстохову, Щецин, то з англійською і італійською складніше. Але завжди якось спілкувались. Брали карту й показували де живеш, пояснювали ким працюєш. В таких випадках помагають фотоальбоми.
Всі екскурсії нам робили українською. Тяжко в автобусі, хоч і комфортний двоповерховий, але живеш у ньому два тижні. Завжди сидиш, але добре видно краєвиди, маємо власний транспорт і не прив`язані до розкладів й пересадок це зручно. Трохи можуть пухнути ноги від незвички, але треба пити воду й виходити на всіх зупинках лягати на траву. Там кругом хороші паркінги".
В таких поїздках не можеш йти куди й наскільки хочеш, але в кожному місті після екскурсій є вільний час на кафе, морозиво, магазини.
"Ми в групах не тільки знайомимось з культурою інших країн, але показуємо моральність, традиції України. Не можна говорити, що ми забиті, зачухані. День Незалежності цього року по дорозі до Мадриду святкували в Італійському місті. Перед спільною вечерею, яка входила у вартість подорожі, в місцевому ресторанчику заспівали гімн України. Італійці нам безкоштовно додатково винесли 10 пляшок шампанського й стільки ж вина. Вітали нас.
Вони бачили в нас державність, людей які починають цінувати свою незалежність, поважати країну, відчувати себе й бути нацією. Що ми не "совєцкій союз" а Україна".
Про розклад таких поїздок можна дізнатись у католицьких храмах. Найкраще ходити у якусь церковну спільноту.
Для православних це також допускається. Оскільки віра одна — християнська. Ніхто не перехрещується й може одночасно відвідувати католицьку і православну церкви. Різні спільноти мають свої улюблені маршрути. Наприклад, рух Назаретянських родин часто виїжджає до Польші в Ченстохову. По дорозі заїжджають на екскурсії в інші великі міста. Світлана ходить до неокатехуменату. Люди з таких спільнот подорожують найбільше.
Окрім інших поїздок, беруть участь у всіх всесвітніх днях молоді, які організовує Папа Римський. Наступна зустріч із понтифіком планується в 2012 році в Ріо-Де-Жанейро.
Потрапити до неокатехуменату можна після катехез — зустрічей, які організовують восени та навесні у костелах.
Мирослава Соколова
