Верховна Рада України прийняла закон, яким в країні вводяться біометричні паспортні картки. Як повідомляють FINANCE.UA, документи будуть містити чіп з двомірною фотографією власника, а також відбитки пальців і, можливо, інші індивідуальні дані власника.
Авторами закону є п`ять депутатів, які представляють як провладні, так і опозиційні фракції парламенту. Це - Валерій Коновалюк і Ірина Бережна (фракція Партії регіонів), Олег Зарубінський (Блок Литвина), Володимир Мойсик (НУНС), Олександр Буджерак (БЮТ-Б).
Автори мотивували необхідність введення нового виду документів для громадян країни необхідністю виконати зобов`язання перед Євросоюзом. Вони стверджували в пояснювальній записці до законопроекту, що введення паспортних карток із чіпами сприятиме якнайшвидшому введенню безвізового режиму короткочасних поїздок громадян України до ЄС. Серед позитивних наслідків нового закону автори називали і виконання Україною міжнародних зобов`язань у протидії тероризму і нелегальній міграції.
Один з авторів законопроекту, регіонал Валерій Коновалюк вже після успішного голосування в сесійній залі парламенту заявив, що документ "створює механізм для введення сучасних документів, які відповідають усім нормам та вимогам Європейського союзу, наявність яких дозволить нашим громадянам активно переміщатися країнами Європи" .
Депутат Ради, генерал-лейтенант міліції Геннадій Москаль (фракція НУНС) вважає прийнятий "Закон про документи, що засвідчують особу та підтверджують громадянство України" одним з найбільш "брудних і корупційних". "Євросоюз вимагав виготовити документ для виїзду за кордон, а не змінювати внутрішні документи, такі як пенсійні посвідчення та інші, які ходять винятково всередині країни. Якщо так далі піде, залишиться ще чіпи в голову кожному громадянину вживити. Закон цей потрібен виключно для заробляння грошей на громадянах. А отримувати їх будуть ті, хто контролює виробництво документів", - сказав Москаль. Він зазначив, що прийняття закону вступає в пряме протиріччя як з оголошеною владою дерегуляцією всіх сфер економіки та суспільного життя, так і з декларованою боротьбою з корупцією.
Саме загрозою диктату монополіста-виробника мотивував свою незгоду з проголосованим у Раді законом Мін`юст. Відомство стверджує, що положення закону порушують конституційні права громадян і змусять їх нести додаткові витрати на виготовлення документів. Голова парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський вважає реакцію Мін`юсту "емоційною". "Справа в тому, що в останній передбачений для реєстрації альтернативних законопроектів день Мін`юст подав свій варіант, який парламентарії не підтримали. Звичайно, вони в міністерстві засмучені, і цим можна пояснити їх оцінку прийнятого закону", - сказав Зарубінський. При цьому голова парламентського комітету вважає, що Кабмін не буде перешкоджати в реалізації закону. Саме уряду доведеться вирішувати проблему у відносинах з консервативно налаштованими православними, які виступають проти введення нового виду документів. Це передбачено в тексті самого закону.
"Консервативно налаштовані православні керуються буквальним розумінням священних текстів, зокрема, Апокаліпсису, Послань апостолів і Євангелій, де йдеться про кінець земної історії. А також тлумаченням цих текстів Отцями Церкви, які свідчили, що в кінці історії людство об`єднається в одну державу на чолі з антихристом. Для цих віруючих біометричні паспорти представляють антихристиянські механізми контролю над людьми в масштабах всього світу", - сказав експерт-релігієзнавець Тарас Борозенець.
Він зазначив, що таке ставлення до нового виду документів не залежить від того, чи є в цих документах коди і числа, і значною мірою визначається прагненням не брати участі в глобалізаційних процесах, протистояти їм. "У людей, що стоять на цих позиціях, спостерігається радикальне неприйняття західної цивілізації, від якої виходить ініціатива введення біометричних паспортів. Для них альтернативою глобалізації є антизахідні інтеграційні проекти православного спрямування, наприклад, ідея відродження православної імперії або концепція "Русского мира" патріарха Кирила", - додав Борозенець. При цьому він не відкидає можливості політичних маніпуляцій умонастроями консервативної частини українських православних.
У той же час мусульмани могли б сподіватися на те, що новий закон буде сприяти вирішенню проблеми фотографій на документи для мусульманок, які носять приписану релігією хустку (хиджаб). Сьогодні МВС України часто відмовляє мусульманкам у проханні фотографуватися в хустці на документи, мотивуючи це тим, що не завжди можливо за таким фото ідентифікувати власницю.
Біометричні дані проблему ідентифікації знімають. Але експерт-ісламознавець Денис Брильов скептично оцінює перспективи скасування заборон на фото в хиджабі. "Нинішня влада дуже слабо уявляє, як поводитися з релігійними організаціями та конфесіями. Тому поява закону ніяк не вплине на ситуацію з хиджабами. Як би чого не вийшло - так думають більшість всіх чиновників. Поки немає релігійної політики, нічого не зміниться", - сказав Брильов.
