26 липня, об 11:00 годині у Національному Києво-Печерскому історико-культурному заповіднику відкриється виставка «Іверія та Києво-Печерська Лавра – благодатні угіддя Пресвятої Богородиці».

Експозиція організована з нагоди першого візіту в Україну Святішого і Блаженнішого Католікоса-Патріарха всієї Грузії, Архієпископа Мцхетського і Тбіліського Ілії II у рамках святкування Дня хрещення Русі. Демонструються близько 200 пам’яток церковного мистецтва XVІІ–XX століть із зібрання Заповідника, які висвітлюють історичні і духовні зв’язки між Україною та Грузією, Українською та Грузинською Православними Церквами. Переважна більшість експонатів представлена широкому загалу вперше.

Обидві країни розділяють тисячі кілометрів, в кожній – свої мова, культура, але вони споріднені давньою православною традицією. За переказами, там проповідував слово Боже святий апостол Андрій Первозванний. Іверія (давня назва Грузії) однією з перших запровадила християнство у 326 р. за часів святої рівноапостольної Ніни. Через шість з половиною століть, у 988 р., святий рівноапостольний князь Володимир хрестив Київську Русь.

Відео дня

Іверія, Києво-Печерська Лавра, так само як і Свята гора Афон здавна у православному світі вважаються земними уділами Богородиці. Чільне місце в експозиції займає образ Іверської Божої Матері, однієї з святинь гори Афон, який має грузинське походження. Представлені ікони інших святих, які вшановуються віруючими обох країн. Експонуються численні срібні та різьблені дерев’яні хрести, церковне начиння, прикрашені пишним карбуванням, витонченим гравіюванням. Унікальними для збірок України є пам’ятки грузинського гаптування ХVІІ ст. – палиця та хрещатий покрівець. До колекції Заповідника вони надійшли з зібрання Церковно-Археологічного музею при Київській духовній академії..

Свого часу Україна та Грузія входили до складу Російської імперії, що позначилося, зокрема, на діяльності Церкви. До експозиції увійшли портрети київських митрополитів Ісидора (Никольського), Іоаникія (Руднєва), Флавіана (Городецького), які в ХІХ ст. очолювали Грузинський екзархат Російської Православної Церкви. Євгеній (Болховітінов), митрополит київський, відомий історик і археолог, на початку ХІХ ст. першим ознайомив російську освічену громадськість з історією і культурою Грузії у книзі „Историческое изображение Грузии в политическом, церковном и учебном ее состоянии”.

Цікаві матеріали, пов’язані з особою ієрарха Антонія (Абашидзе) (1867–1942), представника давнього грузинського князівського роду. Фотографії шанованого старця відносяться до київського періоду його життя. У 1941–1942 рр. під час німецько-фашистської окупації Києва схимоархієпископ Антоній був організатором відродження Києво-Печерської лаври і духовним наставником братії. Похований на території лаврських Ближніх печер. Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення про його уславлення як місцевошанованого святого (Журнал засідань від 14.06.2011 р.).

Виставка проводиться за благословення Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Володимира (Сабодана).

Православие в Украине