7 березня, починається Великий піст – час покаяння, час смиренності, час тихої духовної радості, час добрих справ. Зараз ми стоїмо на одному березі моря і вирушаємо у сорокаденний путь, щоб дістатися іншого берега - берега Світла. І весь цей час наше море має бути «штильним», праведним. Звичайно, яке море без шторму? Але ми маємо так напнути вітром наші вітрила, щоб вони змогли здолати всі бар’єри і рифи. Тому нам потрібно озброїтись терпінням, покаянням, великодушністю, любов’ю, утриманням, милосердям, молитвою й упованням на Бога.
Що таке сорокаденний піст? Це десята частина року, це наша десятина Господу.
Святитель Кирил Єрусалимський в «Огласительном поучении», пишучи про піст, згадує про змія, який вповзаючи в тісну нору, звільняється від старої шкіри і потім омолоджується тілом. Так і ми маємо входити вузькими коридорами в піст, і притіснивши себе постом, відкинути «стару» від гріхів людину і зменшити свою загибель.
Піст – це не дієта, як ми часто чуємо. Це можливість, яку нам надає Церква, щоб ми заповнили пробіли нашого духовного життя, провели цей час у добрих трудах і наслідували Іісуса Христа, Який постився 40 днів заради нашого спасіння і зійшов на Хрест Господній заради нас. Бо як говорить апостол Павел: «Подражайте Богу, как чада возлюбленные, и живите в любви, как и Христос возлюбил нас» (Еф. 5,1- 2). Отоді ми й відчуємо справжню духовну радість від Пасхи Господньої.
Тому піст ми маємо поєднувати з покаянням і молитвою. Той, хто перебуває в молитвах, підноситься над землею, бо, як говорив святитель Інокентій Херсонський, «хто піст з’єднує з молитвою, той має два крила, що легші за вітер». Тож, духовного піднесення кожному з нас.
