14 серпня у православних християн розпочався Успенський піст - останній з багатоденних постів в році. Він встановлений перед великими святами Преображення Господня і першої Пречистої Божої Матері і триває два тижні, по 27 серпня.
Починається Успенський піст зі свята "Походження (ізнесення) чесних древ Животворящого Хреста Господня". За усталеним у Православній Церкві чином цього дня здійснюється поклоніння Хресту (за чином Хрестопоклонного тижня Великого посту) і мале освячення води. Разом з освяченням води освячується також мед нового урожаю (звідси народна назва свята - медовий Спас).
19 серпня відзначається свято Преображення Господня, коли в храмах освячуються виноград і яблука (до свята Преображення Церква рекомендує утримуватися від вживання цих плодів). Завершується пост святом Успіння Пресвятої Богородиці - 28 серпня.
Успенським постом Церква закликає віруючих до наслідування Божої Матері, яка перед переселенням на небо невпинно перебувала в посту і молитві.
Успенський пост не такий суворий, як Великий, але суворіший, ніж Петрів і Різдвяний пости. В понеділок, середу і п`ятницю Успенського посту статут Церкви наказує дотримуватися найсуворішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер - "з варінням їжі, але без єлею", тобто гаряча їжа без олії; у суботні і недільні дні дозволяється вино і єлей, тобто їжа з рослинною олією.
В день Преображення Господня дозволяється риба. З цього дня щопонеділка, середи і п`ятниці в їжу обов`язково входили плоди нового урожаю.
Піст тілесний тісно пов’язаний з постом духовним. Якщо під час посту тілесного передбачене утримування від щедрої, смачної і солодкої їжі, то в посту духовному сіл утримуватися від всякого роду розваг.
Як писав Праведний Іоанн Кронштадтський: "У християнина є насолоди великі, духовні, божественні; цим-то насолодам потрібно підпорядковувати завжди плотські, стримувати або зовсім припиняти їх, коли вони перешкоджають насолодам духовним".
