Ця ікона відома всьому православному світу. Почаївський образ Божої Матері вшановують у Росії, Боснії, Сербії, Болгарії та серед інших православних народів

За чотири з половиною століття назбиралось немало свідчень про чудеса від Почаївської ікони Пресвятої Богородиці. Божа Мати через Свій образ подавала зцілення хворим, оберігала святу обитель від нападів ворогів, наставляла на праведний шлях грішників. І нині тисячі прочан щодня прибувають у Почаїв поклонитися цій святині.

Благословення Почаївської ікони усім єпархіям Української Православної Церкви

Рішенням Священного Синоду УПЦ з 15 жовтня 2009 року по 17 травня 2010 року на національному рівні відбулося святкування 450-річчя принесення на Волинь Почаївської чудотворної ікони Божої Матері та 350-річчя обрітення нетлінних мощей преподобного Іова Почаївського.

Всеукраїнський хресний хід із чудотворним Почаївським образом Божої Матері, котрий тривав понад 7 місяців благословив усі єпархії Української Православної Церкви, а також відвідав Канаду, Італію та Росію.

Традиції та особливості святкування

Щорічно у день пам’яті Почаївської ікони Божої Матері десятки тисяч паломників із усіх регіонів України, а також Росії, Білорусі, Молдови та інших країн близького зарубіжжя прибувають в Тернопільську єпархію, щоб усім миром прославити чудотворний образ Матері усього світу, Пресвятої Богородиці. Такі паломництва звершують родини, парафії і громади, існує традиція долати шлях до обителі пішки ― хресним ходом.

Кожного року, урочисті богослужіння до дня пам’яті Почаївської ікони очолює Предстоятель Української Православної Церкви ― Блаженніший Митрополит Володимир. І сьогодні, 4 серпня, Архіпастир прибуде до святої обителі, де за вечірнім богослужінням в Успенському соборі читатиметься акафіст чудотворному образу ― так розпочинається церковне вшанування Почаївської святині. Люди моляться і в храмі, і на лаврській площі завдяки аудіотрансляції богослужіння ― кожен вірянин долучається до спільної молитви.

Після Полієлея чудотворний Почаївський образ в срібному кіоті у вигляді зірки, що зазвичай знаходиться в третьому ярусі іконостаса над Царськими вратами, на спеціальних стрічках спускають на висоту людського росту і люди прикладаються до святині. Розпочинається Всеношна.

5 серпня, в сам день свята Почаївської ікони Божої Матері, звершується Божественна літургія.

Історія святині

Свій початок історія прославленої Почаївської ікони Божої Матері бере з 1595 року. У ті часи на Волині перебував константинопольский митрополит Неофіт, який по проханню благочестивої дворянки Ганни Гойської відвідав її будинок, де лежав сліпий брат хозяйки Пилип. У благословення владика залишив привезену з Константинополя ікону Богородиці. Сліпий старанно молився перед святим образом й одного разу уві сні йому з`явилася Пресвята Діва і веліла уповати на допомогу Божу. Прокинувшись вранці, Пилип прозрів, і з великою радістю і сльозами на очах дякував своїй Цілительниці. Після цього чуда і декількох явлень уві сні Пресвятої Діви Марії у чудовому сяйві, сім`я не насмілилась більш тримати у себе чудотворну ікону. У 1597 році вона була перенесена в Почаївський монастир, де від неї продовжували чиниться чудеса і знамення.

Почаївська гора була відома ще з 1240 року, під час розорення Русі татарами: на ній пастухам було явлення Пресвятої Богородиці і зберігся слід стопи Небесної Владичиці. З часу явлення Божої Матері на горі стали трудитися ченці-відлюдники, зокрема ченці розореної Києво-Печерської Лаври. Після ж перенесення туди чудотворного образу Богоматері на горі утворилася обитель.

По смерті Ганни Гойської всі її маєтки, і сама гора Почаївська, дісталися лютеранину Андрію Фірлею, який розпочав утискати ченців, відняв у них землю і ліси, наказав спалювати келії, бити ченців і не пускати народ на гору для поклоніння стопі Богородиці і чудотворній іконі. У 1623 році він із однодумцями напав на обитель, викрав церковні скарби, ризницю і Почаївську ікону. На довершення блюзнірства він велів дружині своїй надіти церковний одяг і з святою чашею в руках з`явитися в колі бенкетуючих, хуливши Православ`я і чудотворну ікону. Така страшна зухвалість була тут же покарана: у жінку вселився злий дух і мучив її, доки Фірлей не повернув святиню в обитель.

Влітку 1675 р. монастир осадили турки. Сили захисників були нікчемні, слабка монастирська огорожа, а декілька кам`яних будівель не представляли для ворогів серйозної перешкоди. Ченці і миряни на чолі з ігуменом монастиря Іосифом Добромирським старанно молилися перед чудотворною іконою, звертаючись за заступництвом до Пресвятої Богородиці і преподобному Іову Почаївському. Раптово над храмом з`явилася Сама Небесна Цариця. На чолі Богородиці з`явилося ураженим туркам і численне небесне воїнство. З переляку турки стали стріляти у видіння, але стріли поверталися назад, вражаючи їх самих. У паніці, вбиваючи один одного, вони бігли з монастиря. Деякі з полонених згодом хрестилися і назавжди залишилися в Почаївській обителі. З каменя, на якому стояла Богоматір, почало текти джерело кристальної води, яке продовжує струїтися і понині. Нині на цьому місці стоїть храм в ім`я Першої Пречистої Пресвятої Богородиці. У пам`ять чудового заступництва Божої Матері було встановлене святкування чудотворній іконі Почаївської Божої Матері.

У 1832 році Почаївська обитель від уніатів була повернена в лоно Православ`я. Ця подія ознаменувалася чудом зцілення сліпої дівчинки Ганни Акимчукової, яка зі своєю 70-річною бабусею прийшла за 200 верст, щоб поклонитися чудотворному образу Почаївської Божої Матері. У пам`ять цього чуда архімандрит Інокентій встановив щосуботи читання акафісту перед святою іконою. Шанування Почаївської ікони Божої Матері поширене не тільки на Україні та в Росії, але і в Боснії, Сербії, Болгарії, а також серед християн неправославного сповідання.

http://orthodoxy.org.ua/tn/node/8415