Італійські археологи з`ясували, що знаменита Мамертинська в’язниця в Римі вже в VII столітті була перетворена в церкву, присвячену св. апостолові Петру, пише Седмиця.Ru з посиланням на газету The Daily Telegraph. Така рання дата може вважатися додатковим непрямим підтвердженням переказу про те, що саме в Мамертинську в’язницю апостол був поміщений перед стратою.
Цей переказ був широко поширений в середні віки. У підземеллі існувала церква Сан-Пьєтро-ін-Карчере (буквально - "Святий Петро у в`язниці"), а над нею в XVI столітті була зведена церква Сан-Джузеппе-деї-Фаленьямі. Археологи переконалися, що вже до VIII століття в’язниця була перетворена в церкву, причому перетворення в`язниці в церкву відбулося дуже швидко.
Згідно з переказом, святі апостоли Петро і Павло були кинуті в Мамертинську в’язницю під час так званих Неронових гонінь на християн. Стверджується, зокрема, що вони змогли чудовим чином відкрити у в’язниці джерело води і хрестили в нім тих, хто був поміщений разом з ними, а також стражників. Апостоли були страчені приблизно в 64 році (за переказами, Павла обезголовили, а Петра розіп’яли вниз головою, чому і хрест на вівтарі в темниці "перевернутий").
Мамертинська в’язниця була споруджена в VII столітті до Р.Х. Вона була призначена для тимчасового перебування підслідних і підсудних. Римське право не передбачало покарання у вигляді тюремного ув’язнення. Темниця з`єднувалася підземним каналом з Великою клоакою - римською каналізацією, куди, за легендою, скидали трупи померлих ув’язнених.
Серед знаменитих в`язнів Мамертинської в’язниці, крім святих Петра і Павла, називають полоненого нумідійського царя Югурту (II століття до нашої ери); кельтського вождя Верцингеторіга, полоненого Цезарем під час Гальської війни (I століття до нашої ери), а також Публія Корнелія Лентула Суру, одного з головних учасників так званої змови Катіліни (I століття до нашої ери) і опального командира преторіанськой гвардії Луція Елія Сіяна (I століття нашої ери).
