Рахункова палата заявляє про неефективність використання державних коштів на проведення ремонтно-реставраційних робіт на території Києво-Печерської Лаври.
Як повідомили УНІАН у прес-службі Рахункової палати, про це свідчать результати проведеного аудиту коштів, виділених з держбюджету на проведення ремонтно-реставраційних робіт.
“Проведений Рахунковою палатою аудит їхнього використання показав, що безліч головних розпорядників і замовників робіт не узгоджують та не координують свої дії, користуючись неврегульованістю права власності на територію Лаври, не враховують державні інтереси й не рахують державні гроші, фактично руйнуючи, а не реставруючи об’єкти Національного заповідника”, - йдеться в повідомленні.
У Рахунковій палаті відзначають, що Міністерство культури і туризму, до сфери управління якого належить заповідник, досі не спромоглося розробити державну програму для його розвитку і збереження. “Інвентаризація стану об’єктів не проведена. Розробка Генерального плану заповідника розпочата тільки у 2009 році. Єдиного проекту проведення ремонтно-реставраційних робіт не існує. Ось і виходить, що з утриманням території – одні проблеми, а об’єкти для робіт вибираються навмання»,- наголошують у Рахунковій палаті.
Крім того, Рахункова палата звинувачує Київраду у тому, що вона розпоряджається будівлями комплексу на свій розсуд, нехтуючи законами.
Так, у 2009 році Київська міськдержадміністрація під заставу для забезпечення кредиту включила сім об’єктів Києво-Печерської Лаври, які, у разі його неповернення, будуть відчуджені на користь кредитора.
Також у Рахунковій палаті зазначають, що у Лаврі «гріють руки» комерційні структури. Наприклад, Українським товариством охорони пам’яток історії та культури без дозволу власника майна – Київради та органу культурної спадщини безоплатно надано в користування стороннім організаціям майже 340 кв. м площ будівлі заповідника.
Крім того, замовників робіт на території Лаври декілька: на об’єктах Верхньої лаври - заповідник, на об’єктах Нижньої лаври – монастир, відтворення інтер’єру Успенського собору – комунальне підприємство КМДА.
”Як наслідок, як заповідник, так і монастир без узгодження одне з одним виконують окремі фрагментарні стабілізаційні проекти, породжуючи «довгобуди» та аварійні об’єкти. Пам’ятки руйнуються швидше, ніж відновлюються”, - наголошують у Рахунковій палаті.
Як повідомляв УНІАН, 15 червня Верховна Рада не підтримала постанову про передачу Києво-Печерської Лаври у державну власність.
