Уперше за 400 років в Україні з`явилося рукописне Святе Писання, повідомляє газета "Сегодня".

Для ченців тиражування рукописів вважалося найкориснішою роботою: по-перше, примушувало забути про мирське, а по-друге, сприяло поширенню релігії. "Але рукописних церковних книг в нашій країні не створювали вже чотири століття, не вважаючи нашвидкуруч скопійованих за часів СРСР, - і то, не через бажання створити шедевр, а тому що друкувати їх було заборонено", - розповідає директор однієї з київських ювелірних фірм Ігор Бреставицький. Він разом з Сергієм Соловйовим, керівником майстерні церковного рукопису "Духовна спадщина", і вирішив заповнити прогалину і знайти однодумців, разом з якими можна взятися за переписування Євангелія.

"4 років тому я почав його читати, - розповідає Сергій Соловйов. - Щодня, не важливо - п`ять хвилин, десять або годину. Воно стало більше, ніж настольною книгою, мені захотілося щось для нього зробити. Ми вирішили, що писати буде одна людина - почерк тоді однаковий, що красиво. І що працювати він буде помалу в різних куточках України, заїжджаючи навіть в найменші села. Так книга вбере в себе духовність усієї країни. А в початкових даних ми впишемо, коли і в яких храмах вона писалася. До проекту долучати треба тільки людей з вірою в душі. Адже інакше, чим вона відрізнятиметься від надрукованої?".

"Подорожуючий" проект виявився дуже містким і за працею і за часом. Тому команда вирішила, продовжуючи над ним працювати, виготовити ще одне Євангеліє. Воно писалося в Києві, без роз`їздів усією країною, і тому було готове вже через 8 місяців.

Максим Євсейчик, переписувач "виїзного" Євангелія, говорить, що в проекті задіяні виключно віруючі люди. "Та і без ентузіазму тут не можна: бувають простої, поки дістанемо матеріали, а оплата - невелика", - пояснює він. Скільки саме - не уточнює, посилаючись на конфіденційність інформації про заробітну плату. Подібного роду послуги на ринку коштують від 3 тисяч гривен в місяць.

Оскільки Максим - професійний живописець, то каліграфія для нього - річ не нова.

З собою готові листи Максим не возить. Говорить, що це небезпечно - раптом дощ, або крадіжка? Тому дорогою з Криму, наприклад, на Закарпатті він заїжджає в Київ і залишає листи в майстерні. І тільки тоді, коли писарська робота буде повністю закінчена, приступають іконописці і оформлювачі.

Доля книг доки не визначена: "До нас зараз звертаються колекціонери, бажають отримати вже переписане Євангеліє в приватні колекції. Але ж наша мета - передати книги суспільству зробити доступ публічним для усіх вірян. Наприклад, була ідея класти нове Євангеліє поряд з Пересопницьким для президентської присяги. Це означатиме, що разом з корінням треба пам`ятати і про сучасність", - говорить Сергій Соловйов. Він сподівається, що влада підтримає цю ідею.

Стосовно матеріальної частини - книга писалася на рідкісному зараз пергаменті. Потрібний був матеріал з шкіри теляти, а його в Україні не виробляють. Тому замовляли в Лондоні і Єрусалимі 380 листів (стільки сторінок в Євангелії) по 150 доларів (тобто близько 57 тисяч доларів). Чорнило використовували як за старих часів - залізо-галове. Їх готує писар із залізного купоросу і галлів (наростів на дубовому листі).