Як провести Страсний тиждень

Як провести Страсний тиждень

Страсна седмиця - шість днів Великого посту перед Великоднем, присвячені спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа... Напередодні Великодня у деяких регіонах України розпалюються не аби які пристрасті... Як має провести цей святий тиждень кожен християнин? (Інтервью з Євстратієм (Зорею), УПЦ КП)

Страсний тиждень починається 29 березня і завершиться святом Світлого Христова Воскресіння, яке цього року християни західного і східного обрядів відзначать 4 квітня.

Страсна седмиця або Страсний тиждень - шість днів Великого посту перед Великоднем, присвячені спогадам про останні дні земного життя Ісуса Христа, Його стражданням на Хресті, смерті й погребінню.

У ці дні Церква закликає до переосмислення свого життя, до глибокої молитви, смирення та каяття, уникнення веселощів та сварок.

Між тим, напередодні Великодня у деяких регіонах України розпалюються не аби які пристрасті. Зокрема,  напередодні Страсного Четверга Одеса розділилась на прихильників і супротивників святкування Гуморини. При цьому одна сторона наполягає на дотриманні традицій, інша ж, сприймає рішення Одеської міської влади не відмовлятися від Гуморини - як виклик православним, і запевняє, що на тих, хто веселиться і розпалює пристрасті у Дні Великої скорботи – чекає кара Божа.

Водночас у Полтавіміська влада з розумінням поставилась до релігійних почуттів віруючих і перенесла фестиваль сміху і студентський карнавал, що традиційно відбувається 1 квітня - на червень.

Попри те у Кривому Розі керівництво підприємства «Суха Балка» прийняло рішення посилити конфлікт із «Кривбасзалізрудком», і саме у день розп`яття Ісуса Христа – у Страсну П’ятницю, вивести працівників на мітинг до Криворізької міськради. Від такого цинічного знущання над споконвічними християнськими традиціями, як це відбувається у Кривому Розі, люди у відчаї. 

Речник Української православної церкви Київського Патріархату єпископ Євстратій (Зоря) напередодні Великодня розповів УНІАН про те, як має провести цей святий тиждень кожен християнин.

КОЖЕН ДЕНЬ НАПОВНЕНИЙ СКОРБОТОЮ

- Перші три дні Страсної седмиці – це дні, коли у храмах востаннє у цьому році звершується Літургія Ранішеосвячених Дарів. Це є час, коли є можливість посповідатися і причаститися тим, хто ще не встиг цього зробити протягом Великого Посту. Бо зазвичай у недільні та святкові дні кількість сповідників і причасників велика. Причаститися можна і у Чистий Четвер, коли Церква згадує про Тайну вечерю, про встановлення таїнства Євхаристії. Православні за традицією саме в цей день приходять до храму, до сповіді та причастя. Великий Четвер також називають чистим, бо з цього часу починається особливе приготування до Великодня. І не тільки внутрішнє - через очищення душі, сповідь та причастя, але і зовнішнє - через очищення своєї оселі, приготування її до свят. Також у Великий Четвер у православних церквах читаються 12 Страсних Євангелій. На цю службу намагаються потрапити якомога більше віруючих. Під час читання Євангелій запалюються свічки. За традицією, після читання останнього Євангелія люди не гасять свічки, а приносять їх додому і роблять вогником знак хреста на одвірках. Віруючі намагаються, щоб цей вогонь горів до свята Великодня.

У страсну п’ятницю християни всього світу згадують розп’яття Спасителя. Це є найбільш суворий постовий день у році, день скорботи. В цей день у храмах навіть не звершується Божественна Літургія. В середу в храмах виносять плащаницю, тобто зображення Спасителя, якого покладуть у гріб. Зазвичай це відбувається приблизно о другій годині дня. Тому православні в цей день намагаються так облаштувати свої справи, щоб прийти до храму, коли звершується чин похорону плащаниці, та читаються спеціальні молитви, в яких оспівуються страсті Христові, Його смерть, та триденне Воскресіння. Тому в цей день доведеться відкласти якісь справи, щоб прийти до храму і вклонитися плащаниці, поцілувати її, помолитися біля неї, вшанувати Спасителя, який заради нас зійшов на Хрест, постраждав і помер. У Велику Суботу зранку звершується Божественна Літургія, що має характер передсвята. Це виявляється навіть у тому, що богослужіння починається у чорних богослужбових одежах, але вже після апостольського читання вівтар храму і священнослужителі постають у білих одежах, що символізує очищення і освячення, оновлення людської природи через Христове Воскресіння.

ЗАЧИНЕНІ ДВЕРІ ХРАМУ СИМВОЛІЗУЮТЬ СОБОЮ ПЕЧЕРУ, В ЯКІЙ БУЛО ПОХОВАНО ІСУСА ХРИСТА

- Як саме відбувається святкова служба у Великодню ніч?

- У деяких храмах вже в суботу ввечері відбувається освячення пасхальних приношень для тих, хто з не зможе це зробити у Великодню ніч. Приблизно о 10 вечора у всіх церквах  починають читати Діяння святих апостолів. Об 11 вечора починається Великодня полуношниця, під час якої читається канон, і наприкінці священнослужителі заносять у вівтар плащаницю із зображенням покладеного у гріб Спасителя. Її кладуть на престол, після чого розпочинається Великодня святкова служба. Всі присутні виходять на Хресний хід, обходять навколо храму – урочисто, з піснеспівами. Перед зачиненими дверима храму розпочинається Великодня заутреня - вперше в році священнослужителі і хор співають «Христос Воскрес!». Всі вітають один одного, двері храму відчиняються, і всі заходять у храм. Зачинені двері храму символізують собою ту печеру, в якій було поховано Господа нашого Ісуса Христа. Жінки-мироносиці дуже рано, коли ще було темно, пішли до гробу, для того, щоб помазати тіло Спасителя, але побачили ангелів, які сповістили про те, що Христос Воскрес: двері гроба відкриті, камінь відвалений. Так само відкриваються зачинені двері храму і у Великодню ніч - всі заходять, і відбувається Пасхальне Богослужіння. Спочатку -  утреня с Великоднім каноном, потім – Божественна Літургія. Після Літургії, яка приблизно закінчується о 3-й - 4-й ночі, розпочинається освячення великодніх приношень. Після чого віруючі йдуть до своїх осель і можуть розговлятися за Великоднім столом - починати їсти їжу, на яку в піст було накладено обмеження.

У СТРАСНИЙ ТИЖДЕНЬ ЇДЯТЬ ОДИН РАЗ НА ДЕНЬ – УВЕЧЕРІ

- Як треба поститися у Страсний тиждень?

- Страсний тиждень є тижнем суворого посту заради суму про розп’яття Господа.  Обсяг їжі обмежується. За церковним уставом можна вживати неварену, сиру їжу - овочі та фрукти, без масла, один раз на день – увечері. Піст належить тримати до суботи включно, тобто субота – це останній день постування, коли після богослужіння починається розговіння.

- Якщо християнин не має можливості перебувати у ці дні в храмі, як долучитися до скорботи цих великих днів?

- Треба зробити все можливе, щоб, якщо не всі богослужіння, то хоча б основні з них відвідати, щоб достойно приготуватися до зустрічі Великодня. Якщо людина не мала змоги цього зробити – все рівно, нехай святкує Великдень – тому що це є свято над святами і торжество над торжествами для кожного із нас. Тому що як Христос воскрес, так і ми всі воскреснемо через Воскресіння Христове – не залежно від того, вірить в це людина, чи не вірить, сповідає – чи не сповідає, очікує цього, чи ні. Але кожна людина воскресне в останній день – день Страшного Суду Божого, і на завершення історії цього світу душі померлих з’єднаються з тілами.

Якщо хтось зовсім не має можливості прийти на Великдень до храму, то засоби масової інформації дозволяють долучитися до служби хоча б через трансляцію Великоднього богослужіння по радіо, телебаченню, чи у мережі Інтернет.

Щодо Страсного тижня, то як і протягом всього Посту, у ці дні треба більше уваги приділяти молитві, читанню духовно корисних книг. Піст полягає у тому, щоб не просто обмежувати себе в їжі – а, в першу чергу, боротися із гріхами.

ЦІ ДНІ ЗАКЛИКАЮТЬ ЗАМИСЛИТИСЯ: ЯКЕ ВІЧНЕ ЖИТТЯ МИ СОБІ ГОТУЄМО?

- Чого не можна робити в Страсну седмицю хрещеній людині, чого треба уникати?

- Протягом Страсної Седмиці не належить споживати алкогольні напої. Не можна проводити розважальних заходів. Хоча цього року 1 квітня випадає на Страсний Тиждень – четвер, християни не повинні брати участь в жодних розважальних заходах з цього  приводу. Тому що це є час страждань Господніх, і , безперечно, що будь-які веселощі, або загострення конфліктів зовсім не поєднуються із спогадами про страждання Христа. В цей час треба уникати суєтності, обмежити усі мирські справи, які можна відкласти, і виділити час, щоб перебувати у храмі на богослужіннях. Тому що богослужіння цього часу є особливими, вони відбуваються лише раз на рік. Подія Воскресіння Христового, з одного боку є радісним святом, тому що ми радіємо, що смерть не є вічною, а подолана через Воскресіння, і прийде час, коли ми воскреснемо для життя вічного. А поки Страсний тиждень закликає нас замислитися над тим, що нас очікує, яке вічне життя ми собі готуємо. Чи блаженне - у єдності із Богом, чи страждальне - у віддаленості від нього, внаслідок гріховного життя. Тому Страсний тиждень - це особливий час для каяття, для постування, сповіді та причастя. Бо в ці дні ми згадуємо страждання Спасителя, згадуємо якою дорогою ціною ми викуплені, і маємо це цінувати.

ТІЛЬКИ КАМ’ЯНЕ СЕРЦЕ НЕ ЗВОРУШИТЬСЯ, КОЛИ ЧУЄ ПРО СТРАЖДАННЯ ХРИСТА

- Цього року напередодні Великодня в Україні загострення набули дві конфліктні ситуації – в Одесі та у Кривому Розі. В Одесі міська влада попри заяви православних не відмінила Гуморину у Страсний Четвер. Друга ситуація – у Кривому Розі: конфлікт між ОАО «Кривбасзалізрудком» та ВАТ «Суха Балка» у використанні залізничних колій. І керівництво «Сухої Балки» має намір вивести працівників на мітинг до Криворізької міськради… у Страсну П’ятницю, 2 квітня.

- Ми несемо відповідальність тільки за те, що у наших силах, у нашій змозі. Якщо те, що відбувається, від нас не залежить, то ми за це відповідальності не несемо, а несуть ті, від кого залежить, чи бути цим подіям. Церква ж закликає проводити Страсні дні у святості, у побожності, у благочесті. Але якщо зовнішні сили протистоять цьому, то люди не мають впадати у відчай. Тому що і самі події страждань Христових показують, що Господь йшов віддати себе в жертву за гріхи людей, а люди в цей час насміхалися, били Його по щоках, вимагали Його смерті, хоча Він ні якого зла їм не вчинив. Тому немає нічого дивного, що у той час, коли християни згадують найважливіші події історії християнства, зовнішній світ починає збурюватися, виникають конфлікти і непорозуміння. Але якщо є можливість не брати участі, або не проводити ці акції  - якщо людина не знаходиться у вимушеному стані, то вона повинна від подібного віддалятися. Зрештою, кожна людина відповідає сама за себе. Те, що всі грішать, не знімає персональної відповідальності за гріх із кожного, і у кожної людини є право вибору. Людина повинна вибирати, що для неї важливіше. І якщо людина робить правильний вибір, то вона може і знайти можливість для того, щоб цей правильний вибір реалізувати. Тільки кам’яне серце не зворушиться, коли чує про страждання Христа, про те, як Він був зраджений, несправедливо осуджений і розіп’ятий на хресті. І коли все це ми згадуємо, то серце наше зворушується і ми сповнюємося тими благочестивими почуттями, які належить мати кожному християнину.

НАПЕРЕДОДНІ ВЕЛИКОДНЯ ЛУКАВИЙ ДУХ ТЕЖ СПОКУШАЄ

Виходить, напередодні Великодня таки акції, наче спокуси, наче нечистий смикає людей на гріх – вдаватися до веселощів, або розпалювати конфлікти?

- Безперечно, напередодні Великодня лукавий дух теж спокушає. Колись в радянські часи напередодні свята Воскресіння влаштовували антирелігійні мітинги. Пізніше в ці дні вже так відкрито не нападали на Церкву, але влаштовували комуністичні суботники - на честь дня народження Леніна, або ще з якогось приводу. Для того, щоб людей змусити не святкувати велике свято, а працювати. Такі спокуси бувають і зараз. Наприклад, в 2007 році якраз на цей час припало збурення політичного протистояння: коли стався розпуск Верховної Ради України і завирували політичні пристрасті. Церква ж все це залишає світові, а в цей час молиться і згадує про найважливіше – про страждання, смерть і Воскресіння Спасителя. Все світське - тимчасове, а Господь Ісус Христос, його заповіді - життя за цими заповідями – це є те, що відкриває нам вічність.

- Як Церква ставиться до таких влади, і що робити у такому випадку працівникам, які у разі відмови від участі у мітингу можуть втратити роботу?

- Якщо людина вимушена бути присутньою на подібних мітингах, то цілком може внутрішньо залишатися відсутньою на такому заході, тобто не віддаватися йому  душею. Молитися можна будь де, і не в храмі. Для цього можна не знати напам’ять всі церковні молитви, достатньо короткої: «Господи помилуй!». І у себе в серці, в душі промовляти і згадувати про Спасителя, про його страждання.

- Чи може Церква вплинути на подібні ситуацій, посприяти уникненню конфліктів в Страсний тиждень?

- Вплинути на таких керівників Церква не може. Тільки їхнє сумління, свідомість може підказувати їм, як слід робити правильно. Нам залишається лише одне - щоб Господь дав нам розуміння, як нам правильно діяти. І з одного, і з іншого боку конфліктної ситуації. Тому що всі ми як люди можемо помилятися і робити щось через нерозуміння. Не треба бачити ні в кому ворогів. Християнам слід молитися за всіх, а за тих, хто зазнає спокус – особливо, щоб Господь допоміг їм ці спокуси подолати.

Анна ПРОСКУРА, УНІАН

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter