Православні святкують перше і друге віднайдення глави Іоана Предтечі

14:27, 09 березня 2010
Суспільство
207 0

Перше відбулося у IV ст., друге - у V ст.

Сьогодні православна церква святкує перше та друге віднайдення глави Іоана Предтечі.
Святий Іоанн Хреститель (Передвісник) або «посланець» Христа, що передбачив його прихід, був обезголовлений через підступність іудейської царівни Іродіади і її дочки Соломії.
З церковної історії відомо про три обретіння глави святого.
Перше відбулося у IV столітті, друге - у V столітті, а третє - у IX столітті. Ці події відмічені святковими датами у святцях: 9 березня (24 лютого) - перше і друге обретіння, 7 червня (25 травня) - третє обретіння.
Після усікновіння глави пророка його тіло було поховане учнями в самарійському місті Севастії, а голова була схована Іродіадою у брудному місці. Благочестива Іоанна таємно взяла святу голову, поклала її в посудину і поховала на Єлеонській горі – в одному з маєтків Ірода. Через багато років цей маєток перейшов у володіння благочестивого вельможі Інокентія, який розпочав там будівництво церкви.

Коли копали рів для фундаменту, було знайдено посудину із чесною главою Іоана Хрестителя. Інокентій довідався про велич святині за благодатними знаменнями, що походили від неї. Так відбулося Перше знайдення глави. Інокентій зберігав її з великим благоговінням, але перед своєю смертю, боячись, щоб святиня не була зневажена невірними, він знову заховав її в тому ж місці, де і знайшов.
У дні рівноапостольного царя Костянтина Великого, коли християнська віра почала процвітати, двом ченцям, які прийшли в Єрусалим на поклоніння святим місцям, двічі з’явився сам святий Предвісник виявив місце віднайдення своєї чесної глави. Ченці відрили святиню і, поклавши її в торбину з верблюжої вовни, пішли додому. Дорогою вони зустріли незнайомого гончаря і дали йому нести дорогоцінну ношу. Не знаючи, що несе, гончар спокійно продовжував свій шлях, але йому з’явився сам святий Предвісник і велів втікати від недбайливих і ледачих ченців разом з тим, що було в нього в руках. Гончар зник від ченців з почестю зберігав чесну главу.

Перед смертю він запечатав її у водоносну посудину і передав сестрі. З того часу чесна глава послідовно зберігалася побожними християнами, поки її власником не став священик-єретик Євстафій. Він спокусив багатьох хворих, котрі зцілилися від святої голови, приписуючи благодать єретичній вірі. Коли це з`ясувалося, він втік, закопавши святиню в печері, біля Емеси, єретик розраховував згодом повернутися і знову оволодіти нею для поширення псевдовчення.

Але Бог не допустив цього. У печері оселилися доброчесні ченці, а потім на цьому місці виник монастир. В 452 р. архімандритові цієї обителі Маркелові святий Іоан Хреститель у видінні вказав місце, де схована його голова. Це знайдення почали святкувати як друге. Святиня була перенесена в Емесу, а потім до Константинополю.
Благочестиві християни, покидаючи Константинополь, таємно винесли з собою главу Іоанна Предвісника і заховали її в Команах (поблизу Сухумі), місті, в якому колись помер свт. Іоанн Златоуст.
Після затвердження православ`я на Константинопольському соборі (842) главу близько 850 року повернули у візантійську столицю. Церква святкує цю подію 25 травня як третє віднайдення глави святого Іоана Хрестителя.
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter