Свята Чотиридесятниця в еру інтернету

Свята Чотиридесятниця в еру інтернету

Чи можуть бути особливі "заповіді" для постування людей, які працюють з інтернетом? Зовсім нейтральний сам по собі, інтернет при розумному підході може принести багато користі. Однак в ньому на нас чатує і багато небезпек... 

Триває Великий піст. Час особливо важливий як для християн, так і не менш важливий для всіх, хто хотів би належати до цього "елітарного товариства". В свідомості сучасних молодих чи малоцерковних людей піст дуже часто і помилково плутають з певним різновидом дієтичого харчування. Звісно, це не так.

Міркуючи про піст, найбільш справедливо і правильно назвати його часом нашого духовного вдосконалення. А особливості ритму життя сучасних людей вносять свої корективи і в налагодження режиму їхнього духовного життя. Звісно, нині воно вже суттєво відрізняється від життя і побуту древніх отців-подвижників перших століть християнства. Тому дуже важливо розуміти основну суть посту: це час, даний нам для того, аби ми стали кращими.

Ритм, який нам задає суспільство, що нас оточує, зовсім не сприяє нашому обоженню, і уже цим самим кидає нам виклик. Виклик нашій з вами свободі, виклик нашій власній волі чи навіть самоповазі. А церква у ці дні запрошує кожного з нас щиро запитати себе: наскільки ти вільний, наскільки ти можеш сам керувати власними бажаннями, почуттями та вчинками?

А чи можуть бути особливі "заповіді" для постування людей, які працюють з Інтернетом? Звичайно, що можуть. Можна пригадати цілу низку порад, які варто знати не лише православним. Не дивлячись на їхню, з першого погляду, "елементарність" чи навіть "банальність", вони досить суттєво можуть прокращити якість нашого житття, і не колись, в "іншому світі", але вже і зараз.

Піст - це, в першу чергу, духовна практика, а робота в інтернеті - не лише робота мишкою і «клавою», але насамперед - мозком. Тому, перед початком всякого доброго діла варто попрохати Господа поблагословити наш розум і зіслати нам Свою небесну допомогу і Благодать. Православні християни для цього осіняють себе хресним знаменем і промовляють "Господи, благослови!", а по закінченню роботи роблять також знак св. Хреста і кажуть - "Слава Тобі, Господи!". Принагідно хочу нагадати, що нині уже існує навіть спеціальна молитва перед початком роботи в інтернеті для тих, хто хоче досягнути більшої досконалості.

Інтернет - це точне відображення нашого видимого світу. За сумною іронією долі англійське слово "віртуальний" тільки через гріховну спотвореність нашої природи і її схильність до гріха, буквально на наших очах набуло протилежного значення. А в сучасних словниках ви знайдете уже два зовсім протилежні визначення до цього слова. І це тому, що саме люди, користувачі та "автори" інтернету, своєю поведінкою наповнюють його тим чи іншим змістом. Тож сідаючи перед монітором, запитайте себе: що я особисто хочу там залишити? Які "сліди" після себе я залишу всім іншим користувачам?

Наша робота в інтернеті - це така сама взаємодія з людьми, як і звичне спілкування поза мережою. Не лише в піст, але й у всяку хвилину нашого життя ми повинні бути особливо уважними до своїх партнерів, співбесідників чи навіть опонентів. Ми ні на мить не повинні забувати, що за кожною новиною, кожним постом у блозі чи повідленням у чаті стоїть реальна і жива людина, яка його створила. Не варто думати, що ти спілкуєшся з видуманим персонажем, хоча він і часто схований за вигаданим «ніком». Поводьтеся з людьми так, як би ви хотіли, щоб поводились з вами інші. Якщо ви цього не робите - не дивуйтесь, чому у вас постійно виникають проблеми з друзями.

Люди "приносять" в інтернет усе, що мають. Скажімо, віруючі люди дуже часто приносять туди найцінніше - власні релігійні переконання. Сьогодні всі знають про те, що існує безліч порнографічних сайтів. Значно менша кількість людей знає, що в мережі є безліч, просто тисячі, цікавих і навіть захоплюючих православних сайтів. Можливо, це стається лише тому, що люди більше знаходять саме те, що вони найбільше шукають? Подумайте про своє власне ставлення до цього питання. Чи знайдете ви у себе в закладках хоча б три-п`ять якісних релігійних сайтів? Інтернет - це найбільша в світі бібліотека у вашій невеличкій квартирі. Хіба це не чудово?

Нечесні люди ж, у свою чергу, приносять в інтернет-середовище те, що у них є: злобу, гріх і пристрасті. Блудники розважаються на сайтах знайомств, пустомовці полюбляють усілякі форуми, шопоголіки замовляють собі гори непотрібних товарів в інтернет-магазинах, а просто роззяви можуть займатися годинами пустим серфінгом. Всі ці згадані речі - очевидне свідчення того, що кожній такій людині потрібне якісне духовне лікування. Все, що ми тільки згадали, - явні ознаки певної духовної пошкодженості, хвороби, яку необхідно лікувати якомога швидше. Звісно, лише у церкві.

Інтернет – це лакмусовий папірець суспільства. Окрім усього, він надзвичайно красномовно показує, наскільки разючою може бути різниця між високим науковим чи інтелектуальним рівнем його користувачів та водночас їхніми жахаюче низькими моральними якостями. Спочатку дрібні жарти, які потім, переростаючи в навик, стають вже серйозними пороками і дуже швидко при нашій легковажності можуть перетворитися на справжні злочини.

Поява інтернету і його "віртуального" середовища зробила можливим втілення багатьох цілком реальних злочинів, не встаючи з крісла перед монітором. Звісно, за цим чим далі, тим більше наглядають представники закону багатьох країн світу. Однак не зайвим буде пригадати старий радянський лозунг, що незаслужено веселив не одне покоління пасажирів в автобусах : "Пасажир, памятай: Найкращий контролер - це власна совість". Дуже слушна, і головне - актуальна думка для кожного. Перш, ніж хтось тебе почне судити, осуди себе сам.

З часу нашого впевненого і переконливого опанування інтернету в лексикон навіть "пересічного" користувача все більше входять особливо жахаючі слова: кібберсвоттинг, чорна оптимізація, СЕО, піратство, хакери, віруси і трояни. Все це - реально і свідомо створене людськими руками зло, чорний бік інтернету.
Незалежно від того, як ми ставимося до церкви і питань віри, і чи має для нас значення Великий піст, чи ні, ми повинні добре усвідомлювати те, що це є гріх перед людьми і Богом. "Легка нажива", за якою дуже часто женеться багато юзерів, часто змушує їх іти на компроміс із власною совістю. Обманути у бізнесі чи "накрутити" рейтинг сайту, звичайно, набагато простіше, аніж справді зробити якісний і популярний сайт, чи досягнути успіху у будь-якому починанні. Однак, кожному з нас треба пам’ятати прості істини: чесні люди завжи будуть мати повагу. Найдорожче, що є у людини - це не гроші, а її душа. Тому, пріоритетом віруючої, чи просто нормальної людини, мають бути ключові, вічні цінності. Гроші можна втратити, але і здобути. Втрачений авторитет повернути уже майже неможливо.

Ну, а щодо харчування. Людям, які живуть у ритмі ХХІ століття, здається логічніше радити вчасно вживати просту та якісну їжу. Обов’язково побільше бувати у храмі, достатньо довго перебувати на свіжому повітрі і, звичайно, ж забути про паління та алкоголь. Церква не хоче виснажувати ваші тіла. Просто Бог хоче, щоб ми хоча б ці сорок днів присвятили собі. Не грошам, не кар’єрі, не нагородам, а своїм душам.

Взагалі, інтернет - це лише один з аспектів нашої діяльності. Зовсім нейтральний сам по собі, він при розумному і зваженому підході може принести нам багато користі. Однак в ньому на нас чатує і багато небезпек. Памятаймо про це навіть тоді, коли піст уже закінчиться.

Протоієрей Євген Заплетнюк (УАПЦ), спеціально для "УНІАН-Релігії"

Фото УНІАН
 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter