РіСУ

Сесія сільради 14 січня вирішила надати землю під храмом у Мусорівцях громаді УПЦ Київського Патріархату. За відповідне рішення проголосували 9 з 13 депутатів ради, 4 – утримались. Утім, конфлікт за церкву Покрова Пресвятої Богородиці у вказаному селі у Збаразькому районі Тернопільської області не обмежується тільки суперечкою між УПЦ (МП) та УПЦ КП. Виявляється, що жодних дозволів на будівництво церкви, яке тривало з 1996 до 2009 року, ніхто не давав, тому ця споруда, як стверджують у сільраді, є самобудом.

«Сесія сільської ради вирішила надати землю під храмом громаді Київського Патріархату. Рішення вступає в дію через 10 днів після прийняття. Рішення є підставою для виготовлення належних документів на храм. Тепер землевпорядна організація має виготовити проект відведення земельної ділянки. Потім цей проект має затвердити сесія сільради і надати ділянку у постійне користування для виготовлення відповідного держакта. Офіційно храм не існує, але кожного разу, коли там відправа – через нього виникають суперечки. Як тільки богослужіння – міліцію викликають», – розповідає сільський голова Іван Гарматюк.

Відео дня

Сварка за церкву виникла після того, як будівлю зусиллями громади усього села звели і почали вирішувати, до якої конфесії має належати парафія: Московського чи Київського Патріархату. Як наслідок, 3 січня у селі дійшло до того, що представники громади Київського Патріархату намагалися силоміць увійти до храму, а їх опоненти – силоміць не впустити. Дійшло до шарпанини за участю приїжджих «свободівців». Зі сторони УПЦ (МП) у храмі чергують приїжджі охоронці, за чутками – з Почаєва.

«На вікна і двері поставили грати, щоб ніхто не зайшов. Громади свяряться між собою, а зі сторони УПЦ (Московського Патріархату) є більша агресивність. Вони і нас постійно звинувачують», – каже І. Гарматюк.

І справді, представники УПЦ (МП) вважають, що сільрада підтримує саме Київський Патріархат.

«Голова сільради відіграє активну участь у створенні конфліктної ситуації, відстоюючи позицію УПЦ КП. Він кувалдою збивав замки на дверях храму. Коли силоміць захопити церкву не вдалося, він вдався до різного роду інсинуацій щодо нібито відсутності документів у громади УПЦ на будівництво церкви. Насправді увесь пакет документів у нашої громади є», – розповідає отець Степан Балан, який тимчасово виконував обов’язки настоятеля парафії у Мусорівцях і допомагає тепер на парафії.

Отець Степан каже, що на сході села, що зібрали з ініціативи УПЦ КП та влади, прийняли, за його словами, виважене рішення про проведення богослужінь громадою УПЦ КП у старій церкві.

«Це рішення підписали й узгодили представники обласної та районної влади, представники громади УПЦ. Та в останній момент представник УПЦ КП отець Святослав Швець всупереч волі громади УПЦ КП навідріз відмовився ставити підпис і унеможливив початок виходу з конфлікту», – говорить отець С. Балан.

Утім, його слова суперечать словам не тільки сільського голови, а й голови Збаразької райдержадміністрації Олега Островського та начальника відділу у справах релігій і національностей обладміністрації Ігоря Кульчицького. Обидва кажуть, що УПЦ (МП) на почергові богослужіння не погоджується. Вочевидь, що у скаргах на сільраду в УПЦ (МП) не враховують і того, що сільського голову та депутатів обирали самі ж жителі села. І за словами сільського голови і голови Збаразької райадміністрації та начальника відділу у справах релігій і національностей обладміністрації, прихожан Київського Патріархату у Мусорівцях – більшість.

«Не можу точно сказати скільки», – говорить І. Гарматюк.

Отець С. Балан каже, що вірних обох громад – приблизно порівну, а настоятель парафії УПЦ КП отець Святослав Швець вказує, що з 138 жителів виборчого віку приблизно 100 – за Київський Патріархат, приблизно 20 – за Московський, а решту – вагаються.

«Єдине, що на кілька осіб цифри можуть різнитися, бо останнім часом кілька прихожан вмерли. Коли будували церкву, то люди думали, що вона буде українською, а не московською», – розповідає отець С. Швець.

Щодо конфлікту за участю свободівців, то священик пояснює, що представники громади УПЦ КП зверталися за допомогою до депутатів місцевих рад і підтримали їх тільки у ВО «Свобода».

«Ми неодноразово зверталися на усі телеканали, у пресу. Так, я давав інтерв’ю каналу “Інтер”, а вони позиції нашої громади навіть не подали. Гра йде в одні ворота. Ми не хотіли їх виганяти з храму, але хочемо молитися у церкві, яку будували. Вони ж нам не дали зайти у храм навіть помолитися за жертви голодомору», – продовжує він.

Зрештою, на днях громада УПЦ (МП) таки подала до суду на Збаразьке БТІ, яке відмовило їй у видачі свідоцтва на право власності на храм через брак належних документів, каже сільський голова. В УПЦ (МП) свій позов наразі не коментують. Слухання у справі призначили на 27 січня у Тернопільському господарському суді.