Субота,
21 жовтня 2017
Наші спільноти

Про небезпеку “тютюнового самогіпнозу”

"Українська Автокефалія" 

"Українська Автокефалія"

У часи перед самим потопом, коли праведний Ной вже почав будувати ковчег, стояла велика спека і постійна засуха. Довкола було дуже мало води, люди майже весь час відчували спрагу. Тому постійно носили з собою воду в горщиках і бутлях, і був звичай при зустрічі пригощати один одного цією водою. Незабаром прийшов потоп, вода зливою кинулася з небес і лилася сорок днів і сорок ночей… Так і зараз, дуже багато людей постійно носять з собою і пригощають один одного символами нового потопу, потопу вогненного – сигаретами і “вогником”, тобто вогнем, димом і сіркою…

Про шкоду паління говорять давно, переконливо і… безрезультатно. Дев’ять з десяти курців вважають паління нешкідливою звичкою, узаконеною сучасним суспільством, а якщо це православні – легким, “неважливим” гріхом, з яким можна спокійнісінько жити. Воістину має рацію святитель Іоан Златоуст: “Не стільки піклується диявол про те, аби грішили, скільки про те, аби не бачили гріха і залишалися грішниками”.

Небагатьох з нас можуть переконати аргументи, які є не на нашу користь; аби їх прийняти, треба бути досить розсудливою людиною. Як говорив святитель Григорій Богослов: “легше всього зробитися порочним, але важко здобути доброчесність”. Доброчесність – властивість волі. Мало кому допоможуть позбавитися від тютюнової залежності і багаточисельні принизливі факти. Наприклад, те, що Адольф Гітлер визнавав паління (разом з пияцтвом, впровадженням порнографії і дозволом абортів) сильним знаряддям поневолення завойованого народу його ж власними руками. “Жодних щеплень, жодної гігієни, лише горілка і тютюн!” – декларував він в 1942 році.

Паління – воістину диявольський винахід. Виникло воно в давніх культурах Центральної Америки задовго до епохи Колумбових відкриттів як частина ритуалів поклоніння поганським богам ацтеків, яким приносилися, в числі інших, і людські жертви. Християни прекрасно знають, що це за “боги” …

Сьогодні в жертву дияволові добровільно приносять себе сотні мільйонів людей. “О як ретельно диявол і світ засівають своїми плевелами ниву Христову, яка є Церква Божа, – писав святий праведний Іоан Кронштадтський. – Замість Слова Божого старанно сіється слово мирське, замість ладану – тютюн. Бідні християни! Зовсім відпали від Христа”.

Адже все могло б бути інакше, якби ми залишалися Православними. Той факт, що тема тютюнопаління фактично не розглянута Святими Отцями, і говорить якраз про те, що православна свідомість розуміє, наскільки цей гріх направлений проти Бога, протиприродний всьому єству людському і поганить храм тіла, відміченого в природі особливим божественним походженням. Боговідступництво – це завжди помутніння свідомості, і, як це не звучить грубо , розум людини, що відступила від Бога, “стає або скотоподібним або демоноподобним”, як говорив святий Григорій Палама.

Тютюн не лише диявольський винахід, але і засіб, яким диявол прив’язує до себе людину. “Всякий, хто робить гріх, є раб гріха” (Ін. 8, 34); “Бо, хто ким переможений, той тому і раб” (2 Петр. 2, 19), – ось що читаємо ми в Новому Заповіті.

Смердючий запах тютюну приховує запах духовного тління.

Встановлено, що негативні душевні стани призводять до зміни гормонального стану людини. Хімічні речовини, що утворюються при стресах і інших внутрішніх конфліктах, виводяться з організму через зовнішні покриви; виділення при цьому мають важкий запах. Вживання тютюну робить неможливим розпізнавання духовного стану інших людей на найглибшому біологічному рівні.

Звичка паління приглушує в людині совість і постійно штовхає її на порушення заповіді любові до ближнього (прикладів тому, коли курець не в силах подумати про оточуючих вимушених мимоволі дихати димом його сигарет, безліч). Людина з цигаркою – уособлення загальноприйнятості гріха, який вже став нормою в суспільній свідомості. Нормою, що заперечується, негативною, проте, в свідомості – етично здоровою. Ті, що палять, живуть за ними ж видуманими законами моралі, делегувавши свою совість інстинкту немочі безвільної стадної більшості. Ось чому цигарка в зубах – завжди є тонким знаком певної продажності та зради.

Кадячи фіміамом до бісів пристрастей, які нами ж і розмножені та гніздяться в оселі нашого тіла, курець зраджує, тим самим, образ Божий в собі, просочуючись духом смороду і повільного фізичного самогубства. “То хіба не знаєте, що ви храм Божий, – говорив апостол Павло, – і Дух Божий живе у вас? Якщо хто розорить храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий; а цей храм – ви” (1 Кор. 3, 16-17). Яких ще слів для напоумлення курця потрібно більше?!

Доказів, фактів, аргументів і переконливих прикладів того, що паління несе лише шкоду і погибель – незліченна безліч. Та мета цієї статті не в тому, аби переконати кого-небудь в необхідності боротися з цією духовною неміччю, а в тому, аби допомогти побороти в собі біса цієї “богомерзкої” пристрасті тим, хто вже зважився на цей крок, приготувавши в своїй душі місце для благодаті Божої. Виклопотавши благодать Божу в молитвах, людина відчуває на собі її дивну дію і отримує незриму допомогу для своєї понівечиної волі.

 

 

 

Читайте про найважливіші та найцікавіші події в УНІАН Telegram та Viber
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
loading...

Чи подобається Вам новий сайт?
Залиште свою думку