Свята великомучениця Катерина була донькою правителя Олександрії Єгипетської Конста. До 17 років дівчина здобула блискучу еллінську освіту і вирізнялася красою і розумом. Хлопці з найіменитіших родин імперії просили її руки, але жоден з них не став її обранцем. Вона оголосила батькам, що погодиться вийти заміж лише за того, хто перевершить її в знатності, багатстві, красі і мудрості.
Мати святої Катерини була таємною християнкою. Вона повела дівчину за порадою до свого духовного отця, святого старця, який творив молитовний подвиг в окремій печері неподалік від міста. Старець вислухав святу Катерину і сказав, що він знає Хлопця, Який перевершує її у всьому, бо «красота Його світліше за сонячне сяяння, мудрість Його управляє всім творенням, багатство Його розливається по всьому світу, але це не зменшує Його, а примножує, висота роду Його — незчисленна». Образ Жениха Небесного народив в душі святої діви гаряче бажання побачити Його. Святій Катерині відкрилася Істина, до якої рвалася її душа. На прощання старець вручив святій Катерині ікону Божої Матері з Богодитиною Ісусом на руках. Старець велів з вірою молитися Цариці Небесній, Матері Небесного Жениха про дарування бачення Її Сина.
Свята Катерина молилася всю ніч і удостоїлася бачити Матір Божу, Яка просила Свого Сина поглянути на уклінну перед Ним Катерину. Але Немовля відвернуло Своє лице від Катерини, сказавши, що не зможе дивитися на неї, бо вона потворна, худорідна, убога і безумна, як і всяка людина, не омита водами святого Хрещення і Духом Святим.
У глибокій печалі дівчина знов пішла до старця. Він з любов`ю навчив її таємницям віри Христової, заповідав зберігати цнотливість, невпинно молитися, і зробив над нею таїнство святого Хрещення. І знов святій Катерині було бачення Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тепер Господь ласкаво дивився на неї і дав їй перстень, обручивши її Собі. Коли бачення кінчилося, і свята прокинулася від сну, на руці її світився перстень — дар Небесного Жениха.
У той час до Олександрії на пишне язичницьке свято прибув сам імператор Максимін (305-313). Крики жертовних тварин, дим і сморід невпинно палаючих жертовників, гомін натовпу на іподромах наповнювали Олександрію. Приносилися і людські жертви — на смерть у вогні прирікали сповідальників Христа, що не відступили від Нього під тортурами. Свята Катерина пішла до головного жерця — імператорові Максиміна сповідала віру в Єдиного Дійсного Бога і мудро викрила помилки язичників. Краса дівчини полонила правителя. Щоб показати їй торжество язичницької мудрості, імператор скликав 50 вчених мужів імперії. Але свята узяла верх над мудрецями. Вони увірували в Христа і були спалені.
Максимін спробував спокусити святу Катерину багатством і славою. Діставши гнівну відмову імператор піддав святу жорстоким муками, а потім кинув у в’язницю. Імператриця Августа у супроводі воєводи Порфирія із загоном воїнів прийшла в темницю. Свята мучениця розкрила тим, хто прийшов, християнське вчення, і вони увірували.
Наступного дня мученицю знов привели на судилище. Під загрозою колесування їй запропонували принести жертву богам. Свята сповідала Христа і сама пішла до коліс. Але Ангел зламав знаряддя страти. Побачивши це диво, імператриця Августа і царедворець Порфирій з 200 воїнами перед всіма сповідали віру в Христа і були обезголовлені. Максимін знов запропонував святій мучениці шлюб, але дістав відмову. Свята Катерина твердо сповідала вірність своєму Небесному Женихові — Христу — і з молитвою до Нього сама поклала голову на плаху під меч ката.
Мощі святої Катерини були перенесені Ангелами на гору Синайську. У VI столітті по одкровенню були знайдені чесна глава і ліва рука святої мучениці і з почестями перенесені в новостворений храм Синайського монастиря.
