У Львові представлять відреставрований жовківський іконостас

13:58, 04 вересня 2009
Суспільство
36 0

Шедевр барокового іконопису

Національний музей у Львові імені Митрополита Андрея Шептицького 11 вересня 2009 р. відкриває виставку «Іван Руткович. Жовківський іконостас 1697-1699 рр.», на якій експонуватимуться нещодавно відреставровані ікони з цього іконостасу. Виставка триватиме до 8 листопада 2009 року й супроводжуватиметься вичерпними науково-популярними коментарями, документальними матеріалами, мультимедійним проектом віртуальної реконструкції іконостасу, - повідомили РІСУ у Національному музеї.

Жовківський іконостас Івана Рутковича – останній відомий експертам монументальний і водночас найвизначніший твір майстра. Ансамбль було створено для жовківської міської церкви Різдва Христового і, як свідчать вкладні написи на окремих іконах, його намалювали в 1697-1699 рр.

Іконостас у своєму первинному вигляді, попри багатство кольору, різьби та позолоти, розбудованість сюжетів, об’єднаних у тематичні цикли, вражав ще й своїми розмірами – 10,85х11,87 м. Він складався із семи рядів: намісного, додаткового (з композиціями євангельського змісту), ряду неділь П’ятидесятниці, празникового, ряду Моління й пророчого. Увінчувало іконостас Розп’яття. Під ним містився картуш, на якому було зображено зняття з хреста, а обабіч хреста – сцени Страстей Господніх.

У Жовківській пам’ятці відобразилися чи не всі новації, які було впроваджено до українських іконостасів у XVII ст., — зауважують наукові працівники музею. Зокрема, йдеться про розміщений над намісним ряд додаткових ікон зі сценами Старого й Нового Завіту та ряд неділь П’ятидесятниці, що трапляється виключно в західноукраїнських іконостасних ансамблях. Також, слідом за львівськими майстрами поч. XVII ст., І. Руткович використав тему Страстей Господніх, що досить рідко з’являлася в іконостасах, але подав її на завершення іконостаса, в композиції Розп’яття з пристоячими, в легких, ажурних картушах обабіч хреста. Та одним з найцікавіших нововведень І. Рутковича є впровадження до апостольського ряду, крім зображення імператора Костянтина, постаті князя Володимира Великого, що сприймається як дослівне трактування його рівноапостольності. До речі, це чи не перше зображення Володимира Великого в галицькому іконописі, зауважують музейники.

Як повідомив РІСУ Роман Зілінко, старший науковий працівник Відділу давнього українського мистецтва Національного музею у Львові, у першій половині ХІХ ст. за нез’ясованих обставин іконостас був переданий до церкви в селі Нова Скварява, а до музею, стараннями його керівництва, іконостас потрапив у 1937 р. Вже на той час у ньому бракувало кількох ікон, зокрема, зображень Ісуса Христа і Богородиці, які мають бути праворуч і ліворуч царських воріт. А ще частина ікон була знищена внаслідок нефахової реставрації під час його перебування у Новій Скваряві: йому було завдано незворотніх пошкоджень, зокрема, мали місце помітні сліди втручань як у живописі, так і на різьбі іконостасу.

У 2007-2009 рр. під керівництвом реставратора вищої категорії, заслуженого працівника культури України Володимира Мокрія в Науково-дослідному реставраційному відділі Національного музею у Львові в рамках приготувань до виставки Жовківського іконостаса було проведено складну, комплексну реставрацію всіх ікон ансамблю й деяких фрагментів декоративного різьблення.

Виставка відбуватиметься в залах Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (пр. Свободи, 20) і триватиме з 11 вересня по 8 листопада 2009 р.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter