Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній" готується до відзначення 940-річчя з часу заснування Антонієвих печер. Про це кореспонденту УНІАН повідомив вчений секретар заповідника Сергій ЧЕРНЯКОВ.

"З нагоди визначної дати заповідник запланував провести різноманітні заходи", - сказав він.

За словами С.ЧЕРНЯКОВА, з нагоди ювілею печер уже розпочалася інформаційна компанія. Зокрема, для ЗМІ підготовлено низку матеріалів, що розповідають про історію заснування та розвиток Антонієвих печер. Спільно з Туристично-інформаційним центром м. Чернігова та Інтернет-порталом відеоновин створено цикл передач про історію Чернігова, а також про таємниці Болдиних гір. "Планується розказати і про пам`ятки Троїцько-Іллінського комплексу", - підкреслив С.ЧЕРНЯКОВ.

Відео дня

Науковці написали матеріали до каталогу ікон іконостасів Іллінської церкви та Троїцького собору. "Його видання планується здійснити у жовтні 2009 року. Намічено також підготувати інформаційно-довідковий матеріал з історії Троїцько-Іллінського монастиря", - уточнив С.ЧЕРНЯКОВ.

Він зазначив, що основні заходи з нагоди визначної дати заснування підземного комплексу заплановано організувати на початку жовтня. У рамках наукових читань "Чернігівські старожитності" буде проведено Міжнародну наукову конференцію "Християнські старожитності Київської Русі". Планується, що у ній візьмуть участь науковців з Києва, Чернігова, Глухова, Батурина та інших міст України, а також з Росії і Білорусі. Вчені обговорять виникнення, розвиток, історію та діяльність печерних монастирів. Йтиметься також про охорону, реставрацію монастирських споруд, археологічні дослідження на території монастирів.

У рамках відзначення 940-річччя Антонієвих печер також передбачено відкриття кількох виставок. Одна з них буде присвячена археологічним дослідженням Троїцько-Іллінського монастиря.

Довідка УНІАН. Антонієві печери Троїцького монастиря в Чернігові – пам`ятка підземної культової архітектури XI - XIX століть. Засновані вони у 1069 році як печерний християнський монастир князем Святославом Ярославичем і відомим церковним діячем давньоруської доби – прп. Антонієм Печерським.

Згідно з літописом, монастир спочатку мав назву Богородичний (монастир Божої Матері).Його інтенсивний розвиток тривав до 1239 року, коли Чернігів був зруйнований монголо-татарами. Це підтверджує споруджена на початку XII століття біля входу до печер мурована Іллінська церква. Потім прийшов період занепаду, який продовжувався до XVIІ століття.

Найбільш масштабна відбудова Іллінського монастиря розпочалася у 1649 році за ініціативи та фінансової підтримки чернігівського полковника Степана Подобайла. З перервами вона тривала до кінця XIX століття. Внаслідок цих реконструкцій Антонієві печери набули сучасного вигляду.

Нині Антонієві печери є комплексом підземних приміщень і переходів загальною довжиною близько 350 м, котрі розміщуються у товщі Болдиних гір (у межах сучасного міста). Глибина залягання печер коливається від 2 до 12 метрів відносно поверхні гори. З 1967 року пам`ятка включена до складу Чернігівського архітектурно-історичного заповідника.