Густинський монастир на Чернігівщині включений до туристичного маршруту. Про це кореспонденту УНІАН повідомили у прес-службі Ніжинської єпархії.
Новий туристичний маршрут є духовним і називається "Відродження". Розпочинається він на Іллінській горі, що у селі Боршна неподалік Густинського монастиря і через гать веде до православної святині.
Новий туристичний маршрут розроблено за підтримки Прилуцької районної державної адміністрації та за сприяння проекту ТАСІS "Сталий територіальний розвиток в Україні", і від нього очікують пожвавлення розвитку "зеленого туризму" на півдні Чернігівщини.
Густинський Свято-Троїцький монастир - один із духовних центрів Чернігівщини. Монастир має унікальне місце розташування та цікаву історію.
Зараз у монастирі перебуває Густинська чудотворна ікона Божої Матері та мощевичок із часточками мощів святих Феодосія Чернігівського, Йоасафа Білгородського, Димитрия Ростовського, преподобних Лаврентія Чернігівського, Кукші Одеського, великомучеників Варвари й інші святих, а також святині, зібрані із усього православного світу й Святої землі. Поблизу монастиря облаштовано цілюще джерело.
Дістатися до монастиря можна автомобільним шляхом з Прилук чи траси Київ-Суми.
Довідка УНІАН
Перша літописна згадка про Боршну датується 1615 роком і у наступному 2010 році село відзначатиме свій 395-річний ювілей. Ще у 1805 році на честь Святого Іллі там була зведена церква, богослужіння у якій проводилися до 1944 року.
У червні 1944 році у храмі востаннє прозвучала молитва, виголошена знаним просвітником, подвижником християнства, тодішнім настоятелем церкви отцем Іоанном (Лабунським). З кінця 1970 року від церкви не залишилося сліду, вона була зруйнована та розібрана. Нині жителі села прагнуть відродити церкву і звести новий храм. На місці майбутньої церкви встановлено хрест та проводяться молебні.
Монастир поблизу річки Удай був заснований на початку 17 століття ієросхимонахом Іоасафном на землях князя Вишневецького у густих лісах, звідки і має свою назву. Архітектурний ансамбль святині склався у другій половині 17- 18 ст. і є унікальним архітектурним комплексом доби бароко. У першій половині 17 ст. там були написані Густинський літопис та Густинський монастирський літопис. Наприкінці 18 ст. монастир було закрито, а відбудовано за 40 років на кошти князів Рєпніних, родова усипальниця яких знаходиться у монастирі. У 1845 році Густинський монастир відвідував Т.Г. Шевченко.
За радянської влади у монастирі розташовувалися спочатку дитяча колонія, а потім – психоневрологічний інтернат. У 1991 році психдиспансер був закритий, а за два роки почав діяти Густинський Свято-Троїцький жіночий монастир. Нині ним керує ігуменя Віра (Віра ТАРАН), яка свого часу нагороджена орденом княгині Ольги ІІ ступеню. Монастир переживає своє четверте відродження. За останні роки відбудовано Свято-Троїцький собор і Миколаївську церкву, відреставровано дзвіницю і частково огорожу монастиря. У 1994 році була відновлена Воскресенська церква, в 1997 році — Троїцька, в 1999 році — Миколаївська, в 2000 році — Петро-Павлівська церква.
